Віцеміністер державных активів та посол на сойм з Солідарной Польщы (Solidarna Polska) Януш Ковальскій оповіл ся за усуніньом німецкоязычных назв желізницьовых стаций в Хжонстовицях і Дембскій Кузни. Твердит він, што двоязычне назовництво желізницьовых стаций не є згідне з польскым законодавством. Остає лем ждати, аж політик заінтересує ся двоязычным назовництвом на Лемковині.
В справі німецкоязычных назв Ковальскій зложыл інтерпеляцию до міністра інфраструктуры Анджея Адамчыка. Подля політика хоснуваня німецкых назв місцевости (стаций) попри польскых на желізницьовых стациях не єст згідне з правом, додатково «фактичный стан спричынят чысленны выразы незадоволіня жытелів і веде до дезорієнтациі подорожуючых».
«Ту єст Польща!»
Віцеміністер вважат, же переписів тыкаючых ся права до двоязычных назв місцевости, в якых прожыват меншынове населіня, не можна хоснувати в примірі желізницьовой стациі. Ковальскій арґументує то м.ін. тым, же назва желізниці не єст така сама як назва місцевости.
Ковальскій на своім конті Twitter написал м.ін., што «Ту єст Польща! […] То барз небезпечный прецеденс – незгідный з польскым правом». Дальше написал, што 6 років тому в «наслідстві натисків Громадяньской Плятформы (Platforma Obywatelska) і Німецкой Меншыны в Ополи (Deutsche Minderheit in Oppeln) замонтувано німецкы назвы желізницьовых стаций в Хжонстовицях і Дембскій Кузни в опольскым».
До внеску віцеміністра Ковальского однюс ся ведучый Товариства Соспільно-Культурального Німців на Опольскым Шлеску та ведучый соймику опольского воєвідства Рафал Бартек. В своій выповіди підкрислят, же Польскы Державны Желізниці (Pоlskie Koleje Państwowe) уж в 2015 році реґулювали справу ознакуваня на обшыри замешканій меншынами в своіх принципах. В записі стоіт, же назв стаций/пристанків ся не тлумачыт на чужы языкы, з вынятком назв локализациі на обшырях замешканых уставово узнаныма нацийональныма і етнічныма меншынами або населіньом, якє хоснує реґіональный язык.
Озвал ся Рух Автономіі Шлеска
На своім сайті становиско односно ініциятивы Януша Ковальского опубликувало тіж зґрупуваня Руху Автономіі Шлеска. Заряд Руху пише м.ін., што з непокойом обсервує діяня віцеміністра, якій прібує руґувати двоязычне назовництво на стациях в опольскым воєвідстві.
Подля Руху, слова міністра сут небезпечны для культуровой достоменности реґіону і вказуют на незрозумліня выжньошлезской специфікы. «Силу Выжнього Шлеска становит культурова, в тым языкова ріжнорідніст. Остає она великом вартістю, котра через столітя рішала о характері нашой краіны і повинна быти хоронена», чытаме в публичній одповіди Руху.
Ініциятива Ковальского єст оцінана і з перспективы ближучого ся Нацийонального Повселюдного Спису. Подля активістів Руху, діяня Ковальского то проба влинути на жытелів Шлеска, котры будут мочы в списі задеклярувати своє походжыня і язык. Властивом одповідю на ароґанцию політика мало бы быти масове декляруваня шлезской нацийональности та інчых меншыновых достоменности. Рух Автономіі Шлеска заохочат так само до посыланя посланцьови Солідарной Польщы почтовых карток з Выжнього Шлеска, для припомніня му, з якого реґіону был выбраный до парляменту. Картка єст до побраня на сайті Руху.
В оціні Бартка, кєд дійде до знятя двоязычных таблиц з польско-німецкыма назвами на желізницьовых стациях в Хжонстовицях і Дембскій Кузни, буде то рішыня з політичных причын, а не з огляду на брак правных реґуляций.
Брак взаімной толеранциі
Двоязычны таблиці з назвами місцевости, котры сут і в девятьох селах на Лемковині, поставлены были на основі інчой правной реґуляциі – уставы про нацийональны і етнічны меншыны та реґіональный язык.
Так ци інакше, вводжыня непокою медже жытелями реґіону ничого доброго не принесе, а може зродити лем поділы і брак взаімной толеранциі. На Лемковині стрічали сме уж з ситуациями, коли нищены были двоязычны таблиці. Надія, што не буде неґациі факту іх істнуваня од стороны центральных власти, якых єдном з конституцийных задач єст дбаня на культурову і реґіональну розмаітніст вшыткых громадян Польщы.