О першій войні в Святківці (1. част) – 70 процент – неділя, 18.00 год.

Як нашы респонденты-сеньоры – наймолодшы діти в уж старшых родичів, то переважні іх тато і мама родили ся іщы в ХІХ столітю. А як так, то няньове переважні брали участ в першій світовій войні ци принаймні добрі єй памятают. Коли не думало ся, же буде друга світова война – бо як такє страшне може зас ся повторити?! – то товды тота перша война не была першом. Звала ся – велика война.

Отец нашой респонденткы Анны – Лука Коско, не хотіл трафити в страшны жорна войны, боял ся, же з того млина не выйде жывым – а мал уж трьох сынів. І втюк од цисаря до царя. І пак вернул жывым. І оповідал, же добрі то было за царя. Лем же вшытко ся змінило, коли пришол Ленін і ввюл всядиль свою «панщыну» – то уж Лука на тій панщыні не хотіл робити, то на радіст жены і діти вернул в рідну Святківку.

А єднак буде мусіл піти на схід іщы раз, по другій світовій войні. Але до того буде іщы тілько щеслтивых років! І приде на світ іщы осмеро діти…

О далекій і близкій войні і о інчых подіях в Святковій Малій оповідат Анна Репа, з дому Коско, з Підмихайля коло Калуша.