Нумерус нулюс 

Раз 

Борба з клеветом подібна єст до сизифовой роботы на ґаздівці. Як товды, коли бы вам пришло опорядити дві соткы корів, а в стайни од рана бы сте іх доіли, метали спід них гній, пристелили свіжу солому, то по скінченій роботі можете зачынати наново. Замірений ефект тырват коротко. Даремно можете ся з клеветом бороти. Як бумеранґ – фурт буде ся она вертала і все ся кус з ней до вас приліпит.  Бо клевета єст як мітычна лернейска гыдра – гад, котрий мал вельо лебів. Вбитя гыдры было єдном з надлюдскых робіт героя Гераклеса, а і нон не зробил тото успішні. Середущого леба гада-потворы не мож было ся вызбыти. В місце зрізаной все вырастала новa огыда.

Єдном з найжывотнійшых клевет пошырюваных ту і там єст тота, же на лемківску філолоґію в Кракові і за членів Руской Бурсы принимат ся… Поляків.

Пару років тому, на засіданю передставників лемківской меншыны в міністерстві, на котру запрошены были і репрезентанты Украінців з Лемковины,  єден з іх коаліциянтів заатакувал спосіб рекрутациі студентів на Педаґогічний Університет в Кракові, котрий не выключал осіб польского походжыня, охочых быти специялистами в обшыри – росийска філолоґія з русиньско-лемківскым языком.

Ведіня лемківской філолоґіі підпоруване є дотацийом, як єдна з задач, котра мала бы служыти охороні і розвиткови лемківской культуровой достоменности. Ефектом веденого ґранту мало бы быти приготовліня компетентных учытелів до вчыня русиньского языка в державных школах. Проблемом, котрий піднял репрезентант музею з Зындрановой, было приниманя на лемківску філолоґію студентів – Поляків. Декотры присутны одраз нескрываныма усмішками поперли «цільну» увагу. На перший огляд рацийональным шак єст постулят переданя лемківскых ґрантів лем для Лемків. Напишу більше, заохочам вшыткых передставників лемківскых орґанізаций, жебы тот посулят зачали, без огляду на вшытко, реалізувати своіма орґанізациями. Най все і фурт будут за тым, жебы кажда задача з лемківскых ґрантів была передана для «лем-Лемків», на лем-лемківску творчіст. Чытальникам, котры не знают, котра то єст лем-лемківска меншына, поясням, што некотры Украінці, так образливо зовут вызнану вшыткыма европейскыма державами і Сербском Республиком меншыну, котра не чує ся быти частю украіньской етнічности, а свій лем-лемківскій язык не має за попсутий сельскій говір, лем за кодифікуваний, літературний, розвиваний ґенерациями, нацийональний скарб.

Вертайме до справы ґрантів. Добрі, єм і я за переданьом лемківскых ґрантів на выключно лемківскы акциі, освіту, літературу і медиі, зо змістом выключно в лемківскым языку, котрий буде дале пошырюваний серед членів рідной ґрупы. Мали бы з нього чырпати выключні Лемкы, так як іх вызнає польскій закон про меншыны. Вшыткы сте з тым согласны? Лем як тото зробити? Прихыльник введіня етнічного порядку лем з єдным лемківскым філолоґічным ґрантом одраз стратил задоволіня, коли-м задал звіданя, ци він сам, при реалізациі задач підпореных лемківскыма грошами, робит нацийональну селекцию публикы свого фестівалю, чытачів і туристів в своім музею? Одповіди єм не почул. Емоциі опали. Ведучий перешол до інчого пункту зобраня.

Два

Што зробити, жебы остаючы в згоді з обовязуючыма законами і принципами доброго выхованя, побудувати сой публику сопоставлену выключні з «лем-Лемків», «лем-Русинів» і «лем-Руснаків»? Де найти решето, котре одсіє тых, котры не сут пожаданыма лемківскыма адресатами ґрантів? Бо бенефіциєнтами задач, підпорюваных меншыновыма ґрантами, можут быти – і правдоподібні сут – вшелеякы люде. І нашы, і ненашы.

Од з гором сто років уряды і державны установы придумували хоц-якы розвязаня подібных проблемів. Першом з думок была неґатывна селекция. В двадцетых роках ХХ ст., в ріжных державах зачали хоснувати принцип numerus clausus (заперте чысло). Власти університетів з огляду на неможніст приняти вшыткых охочых, рішали о чыслі студентів на даній специялізациі. Але скоро до практычных дішли і політычны мотывациі, ведучы до неприниманя непожаданых кандидатів.

В декотрых европейскых державах, і в ЗША, зачали арбітральні ограничати чысло студентів жыдівского походжыня. В крайных припадках тоты ограничыня нашмарены Жыдам были досправды великы – рівне 100%. В 30. роках в декотрых европейскых школах введено numerus nullus. Така політыка в однесіню до Лемків была бы може і днес успішна, лем тых, котры єй хоснуют, скоро мож бы оскражыти о незаконны, дискримінацийны практыкы.

В обовязуючым в Польщы законі про освітову систему хоснує ся афірмацийну акцию. Тычыт она і орґанізуваня наукы мешыновых языків в державных школах. Освітова субвенция для шкіл на Лемковині, в котрых веде ся вчыня русиньского языка, єст дуже більша од тых, де ся го не веде. Завдякы «меншыновым грошам» малы школы мают шансу не быти запертыма на все. Родиче, коли стают выберати – одкрыта школа в селі, в котрій ся вчыт русиньского языка, або брак школы – выберают тоту першу можливіст. Ци на лекциі лемківского языка записаны сут лем діти, котрых родиче деклярували в переписі приналежніст до лемківского народу? Того не знам. Право не дозвалят ся о тото звідувати. Знам, што проґрамы вчыня русиньского языка обнимают вчыня каждого ученника од зера (нуля). Але ефектом вшыткых правных реґуляций в просторі меншыновой освіты єст розвиток лемківского шкільництва на Лемковині, котрий тырват од 1991 р. Ци то заслуга закону? В декотрых припадках, гей – може і так, але не всяди. В цілым підкарпатскым воєвідстві, в котрым полежена єст Зындранова і Тыльова, в шкільній системі, не мож ниґде ся вчыти лемківского языка.

За часів комунізму афірматывном акцийом были бонусовы пункты, придаваны за правильне походжыня кандидата на студиі, або стипендиі, даваны ученикам і студентам з бідных родин. Мож тоты розвязаня постерігати за несправедливы, обсміяти іх, ци депрецийонувати, принимаючы ріжны мотывациі. Лем о потребу іх хоснуваня найліпше бы мож днес звідати тых, котры завдякы такій стипендиі малу змогу колиси скінчыти школу. Іх погялд был бы може найбільше достовірний. І родичам лемківскых діти мож бы поставити вопрос. Ци ліпше, жебы лемківского языка іх діти вчыл учытель польского походжыня, ци жебы іх не вчыл нихто?

Три 

Орґанізуваня ся людям, основати здружыня – то скодифікуване законами право. Стоваришати ся – то основна громадска свобода. В першій главі уставы написане єст, што право до здружыня може быти ограничене лем законом, з увагы, медже інчыма, на публичний порядок, або з огляду на охорону права і свободы інчых люди. Неєден раз просил єм вказати уставу, котра боронила бы принимати особы нелемківского походжыня до так званых лемківскых орґанізаций. Закону не вказали, клевету сіяли.

Приналежніст до меншыновых орґанізаций в Польщы то право, котре може реалізувати каждий громадянин. Лем же кажда з орґанізаций має своі пріоритеты діянь, записаны в части статуту, де окриселны сут цілі, преферуваны задачы і формы діянь. Держава принимат, же меншыновы орґанізациі мали бы членам меншын рекомпенсувати гандікап. Прото част задач для меншын передає реалізувати меншыновым орґанізациям як тым, котры тото сут в силі зробити ліпше як інчы установы, за меньшы грошы, як урядовы аґенды. В реальности не выглядат тото ружово. Грошы на задачы, маючы як ціль розвивати лемківску достоменніст і язык, міністер роками передає орґанізациям, котры тых етнічных цілів не вызнают, лем ім протидіют, і роками консеквентні борют ся з вчыньом лемківского языка в школах. Ци дакому іщы, окрем мене, тот проблем здає ся быти найважнійший до порішыня в польскым міністерстві властивым до справ меншын? Важнійший як успішне вышколіня студента польского походжыня на компетентного учытеля кодифікуваного русиньского языка за меншыновы пінязі?

Єст іщы єдна консеквенция, котра іде з жаданя принимати на лемківску філолоґію студентів выключні лемківского походжыня. Уж днес пропоную каждій інчій меншыні аплікувати тоту думку. На білоруску філолоґію принимати лем Білорусинів, на словацку – лем Словаків, на німецку – лем етнічных Німців, на англицку – лем Анґликів, лем не тых з Коломыі. А на украіньску – лем Украінців од поколінь. Жебы не ліквідувати вшыткых украіньскых філолоґій во світі ограничме чысло тых поколінь до трьох, лем най не будут они «субетносовы».

Як все, найду лем діру в цілым зындранівскым решеті. Не знам, котрых студентів мож бы приняти до школы языка есперанто?

Пс. Доднес никотрий ведучий, никотрой лемківской орґанізациі не скінчыл лемківской філолоґіі.

В проґрамі вызвучалa співанка Боба Диляна “Subterranean Homesick Blues”. Фото горі: Гераклес вбияючий гыдру, джерело вікіпедия.