Нове (старе) село в ґміні Устя Рускє?

Нове (а такой старе) село в ґміні Устя Ґорлицкє (д. Рускє)? То пропозиция тыкаюча ся выділіня з села Кункова єй адміністрацийной части – присілка Ліщыны. Таку інформацию можеме почути м.ін. од ґмінных функцийонерів. Ліщыны як окреме село мали бы істнувати уж од січня/януара 2018 рока.

Справа є о тілько цікава, што Ліщыны як окреме село уж колиси істнували. Проблемом єст усталіня, коли формальні дішло до прилучыня Ліщын до Кунковы. Доднес не докінця є знане, в якій спосіб тот факт был довершений. Помочы в одповіди тяжко глядати тіж в ґмінных архівах в Устю. Неє гын документів, якы свідчыли бы про основы і момент прилучыня колиси більшых Ліщын до меньшой Кунковы. Єдном з гіпотез, яку Краківскій Ґазеті представил в марци т.р., шолтыс Кунковы, Януш Барна, є тото, што прилучыня єдного села до другого могло пройти в 70. роках ХХ ст., коли дакотрий урядник нарисувал нову карту, поминяючы Ліщыны як окрему адміністрацийну єдиницю. 

Ліщыняне не хотят быти Кунковянами

Голосно про думку выділіня історичных Ліщын з границ теперішньой Кунковы зробило ся перший раз при нагоді поставліня двоязычных, польско-лемківскых таблиц з назвами девятьох сел на Лемковині, якы были ввдедены найперше в ґміні Ґорлиці для Білянкы (2009 р.), а пак в ґміні Устя Ґорлицкє для дальшых 8 сел за справом діянь Стоваришыня Лемківской Молодежы Чуга в Польщы. Єдным з сел, якє з дньом 17. листопада/новембра 2011 рока отримало польско-лемківску таблицю была як раз Кункова. Товды же жытелі історичных Ліщын почули ся поминены, же іх лемківскє село не може быти записуване в рідным языку. Неофіцияльно дознали сме ся, што з той причыны медже жытелями історичной Кунковы і присілка Ліщыны од тамтой поры доходило до недорозумлінь. 

По днешній ден в свідомости жытелів обох сел, Ліщыны функцийонуют як окрема адміністрацийна єдининця. Оба села мают окремы церкви та цмонтері. Колиси, подібні як тепер, шолтыс для обох сел был єден – кунківскій, але хтоси в роді підшолтыса прожывал в Ліщынах. Днешній шолтыс Барна, хоц є шолтысом для Кунковы, свою хыжу має в історичній части Ліщын. 

Нелегка процедура

Стараня о приверніня Ліщын на карту ґмінных місцевости зачали ся од консультаций, якы прошли в марци т.р. Спосеред веце як 120 управненых до голосуваня, на зобраня пришло лем 25 осіб, якы в більшости заголосували за выділіньом Ліщын з днешньой Кунковы. Дальшым кроком было піднятя одповідньой постановы Радом Ґміны. 

Позитивно до ініциятивы однюс ся малопольскій воєвода. Пак, свою апробоючу опінію высловила Комісия Назв Місцевости та Фізийоґрафічных Обєктів при Міністерстві Внутрішніх Діл і Адміністрациі. Речена зміна має найти ся в проєкті розпоряджыня з датом входу в жытя з дньом 1. січня/януара 2018 рока. 

Кєд до выділіня теперішнінього присілка Ліщыны з села Кункова реально дійде, ґмінных урядників, але предовшыткым жытелів Ліщын жде выміна персональных документів. Дальше ґмінны функцийонеры будут мусіти зміряти ся зо змінами в евіденциях населіня, ци в вписах в дальшых реґістрах. 

Днешні Ліщыны то 7 ґаздівок. Прото село чыслило бы бодай 25-30 жытелів. 

Што дале? 

Выокремліня Ліщын з Кунковы отверат пут до стараня ся о двоязычну таблицю для назвы села. До Ліщын по 1956 році зачали вертати автохтонны жытелі – Лемкы выгнаны в рамках акциі Вісла. Справом заінтересувало ся уж Стоваришыня Лемківской Молодежы Чуга та Стоваришыня Руска Бурса з Ґорлиц.

Як про нашу редакцию повіла Олена Дуць, членкыня Чугы та членкыня заряду Руской Бурсы – на тоту тему веду бесіды з секретарьом ґміны Устя Ґорлицкє, Мареком Олесьом. При нагоді выяснюваня справы з нищыньом двоязычных таблиц в нашых селах, зачали сме консультациі нт. будучых старань про двоязычну таблиці для Ліщын, кєд село Ліщыны фактично найде ся на карті ґмінных місцевости. 

Руска Бурса є в контакті з ґмінныма властямі в тій справі – доповіл ведучий общества, Павел Малецкій. 

Кєд Ліщыны отримали бы лемківску назву села, было бы то уж десяте село на Лемковині, маюче запис свойой назвы в польскым і лемківскым языках. 

фот. церков св. Лукы в Ліщынах; Демко Новак