Нове діліня на хосен діліня

О тім, же Словакія з пять і пів міліонами жытелів не потребує вісем країв, не похыбує нихто. То, же окресів є як тунього товару в кітайскім склепі, о тім так само не є діскусія. Но вопросом є, чом знова раз ідеме пробовати, намісто того, жебы сьме вернули ку історійов провіреному?

Ціле сучасне діліня Словакії на краї і окресы є дідовизнов влады Владиміра Мечіара, котру уж лем докінчів кабінет Мікулаша Дзурінды.

Чом ся втогды, кедь хотіли зрушыти три краї, і принести уряды ближе ку людям, не приступило ку діліню подля історічных жуп? Навеце ся тоты історчны жупы в неєднім припаді поділили меджі два краї?

По перше, словацькый націоналізм, посилненый успіхом выбойованя властной републікы, не міг ани чути о дачім такім, што бы могло быти повязане із сполочнов угорьсков історійов. По друге, тот сам націоналізм не хотів ани чути о тім, жебы в даякім реґіоні, котрый бы выникнув наприклад на основі історічных жуп, могли мати векшыну Мадяры.

І так ся поділило такым способом, жебы не глядати якусь функчну лоґіку теріторії, але жебы потвердити, „хто ту дома“.

Окресы, то далша окрема капітола. То не є ани жаднов таємніцьов, же такый Полтар, місто з 5000 жытелями стало окресным містом лем зато, бо одтыль походив втогдышній председа словацького парламенту, пізніше презідент Іван Ґашпаровіч. Каждый добрый політік предці „хоче помочі свому краю“, а так поміг і Ґашпаровіч.

Мы днесь знаме, а многы то знали уж втогды, перед 27-ма роками, же 79 окресів і 8 країв є на так малу країну дакус великый луксус. Чісло деякых урядників на Словакії є штось, што може якбач сміло просити о запис до книгы рекордів, а якость служеб про людей притім ани здалека не досягує то, што бы сьме од такой супер децентралізації чекали.

Даны не суть лем о тім, де хто ходить за роботов, до школы, ці де концентрує ся найвеце людей, жебы там зробити уряды.

Значіть, є час нелем бісідовати, але реално по веце як двох декадах зачати робити крокы, котры якось функчно зреорґанізують країну. Нажаль, пропозіції, котры хтось пустив з Міністерства внутрішніх діл Словацькой републікы, вызерають знова так, же уж теперь бы їх треба было переробити.

Але, най собі адміністратівно ділять країну як лем бы не хотіли. Пережыли сьме старе діліня, пережыєме і нове. Омного векшов проблемов є то, ці хтось думать і на народностны права, кторы меншыны здобыли.

Міністерство подля інформацій з медій мало чекати на резултаты списованя жытелів із 2021-го року, жебы нове адміністратівне діліня оддзеркальовало і реалность подля даных. Лемже даны не суть лем о тім, де хто ходить за роботов, до школы, ці де концентрує ся найвеце людей, жебы там зробити уряды.

При теперішнім діліню Словакії суть ґарантованы і народностны права, наприклад і на уровни окресів. Покля прийде ку злучованю окресів подля пропозіції, яка дістала ся до медій, пак два русиньскы окресы, котры сьме здобыли твердов возроднов роботов почас веце як 30 років, може будуть минулостьов. Бо у векшых новых окресах бы сьме легко стратили потрібну квоту населіня, жебы окрес зістав русиньскым.

Суть дві алтернатівы, покля бы мало прийти на реалізацію пропонованого діліня. По перше, ґарантовати, же в субреґіоні, котрый быв ся приєднав до нового векшого окресу (реґіону), і быв передтым народностным окресом, бы зістали народностны права захованы.

По друге, што бы было барз ґалантне од Словаків, але якбач на то не є воля, дозволити меншыновы языковы права на уровни окресів уж лем кебы єдно село в окресі было народностне. Але будьме реалісты, гейже?

А не одпущу собі іщі єден момент. Створіня єдного Выходословацького краю лем шумні ілуструє, як важный є выход в Братіславі.

Жупы, котры ту были стовкы років, были функчны, в Мадярьску їх мають доднесь. Днесь бы може треба было лем іншак упроядковати уряды, і быв бы покій. Але мы мусиме выдумовати все дашто нове. В пордяку, лем треба думати на то, жебы нове діліня не было лем на хосен діліня, і жебы то не зробило шкоды у народностных вопросах.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА