Єднаймеся, кохаймеся, поважаймеся, любуймеся. Такы лозунґы чуєме всяди і од все – справа, зліва, зверха, од заходу і од сходу. Прекрасны то слова, котрых джерелом являт ся одвічна, природна людям прикмета быти в єдній нероздільній ґрупі, сперта християньском науком о односинах ґу ближнім. Вшытко – правда, але од теориі до практикы барз далеко. Як то добрі, же бодай раз до рока приходит Великій Піст, коли то великы ідеі єднаймесяня і кохаймесяня оджывают з двойном силом.
Період любовных закликів не тырват вічно і кінчыт ся враз з Великодньом. То момент, в котрым оддыхаме глубоко, же час єднаня ся скінчыл, бо кілько мож стерпіти, борючы ся з внутрішніма голосами, же не вытримаме передпістных заложынь – отверати уста лем цілю принятя стравы. Щестьом, уж спожываючы великоднє яйце, румеґаючы освячену паску, приходят долгожданы думкы і припоминаме сой о тых, што іх не любиме, бо кілько мож без них жыти? Декотры сут уж в тым евфоричным стані. На жаль, не вшыткы іщы одсвяткували тогорічну Пасху, зато тым більше похыльме ся над страданьом пістного єднаня.
Остро вызначений труд строгого посту находиме в недавным тескті єдной фейсбуковой бльоґеркы з Устя Ґорлицкого (давне Устя Рускє – ДТ), котра часто пише в імени вшыткых Лемків…
Так зачынаме третій номер тыжденника ЛЕМ.фм+, котрий для субскрибуючых доступний был уж од вчера. Позерайте на праву сторону нашого порталю і клікайте на окладинку, жебы одкрыти, што ховат в собі найновше выданя. Пиште до нас на tyzdennyk@lem.fm. Желаме доброго чытаня!