Ногы до тепла і робити дале

По вшыткым, што ся остатні місяці діє на Україні, взростать і кількость екстраоптімістів, котры собі думають, же тото є час, коли знова має шансу здобыти якысь реалны контуры русиньска Підкарпатьска Русь. Ці уж в рамках автономії, за котру люди заголосовали в 1991 році, або а то суть вже ултраоптімісты, як окремый державный субєкт. Нерадый входжу до гіпотетічных тем, бо туга і сон мають все далеко од реалности, но не дасть мі не посмотрити ся на то дакус іншов оптіков, як тов, котру нам пропонують спомянуты оптімісты.

Вытворіню окремой державы може боронити такой дакілько справ. По перше, є то повойнове упорядкованя світа, на котре ся можуть тоты, котры бы таке штось не хотіли допустити, одкликати. Бенеш просто запродав землю Русинів єдным підписом Сталінови і тота поробіня ся з теріторійов Підкарпатя тягне до днесь. Як видно в остатніх днях, повойнове упорядкованя може безкарно порушовати лем Москва, з тым, же найвекшыма санкціями суть дотеперь зморожіня банковых рахунків, забороніня, і то лем дакотрым, жебы путовали до Европы ці Америкы і самособов, одрікнутя того, же собі десь в Сочі мали посідіти головы G8, што днесь Путіна мерзить якбач так, як то, ці собі фрыштик дав сам, або зо свойов молодов партнерков. По друге, в сітуації, коли собі Русько хоче з Україны одрізнути холем меншы фалаткы, бо знайшло, же аж таку велику порцію, яков є ціла Україна, лыґнути нараз не може а навеце бы ся притім могло політічно і економічно з погляду світа задусити, буде, подля здравого думаня, Київ робити вшытко, жебы всокотив каждый єден метер квадратный свойой теріторії, котрый од нього не выторгне Путін. Также думати собі, же в тых условіях Україна щіро пустить стратеґічный пункт, якым є Закарпатьска область, є патолоґічне. З той точкы погляду мі прийде реалность незалежного Підкарпатя може така, як незалежность Моравы. Але…

До увагы самособов приходить посилніня децентралізації, вытваряня автономій, ці докінце федералізація Україны, котра бы могла успокоїти жытелів зо вшыткых боків барікад і вырішати многы внутрішньополітічны і народностны проблемы. Докінце собі думам, же є то діло, з котрым буде мусити Україна раховати. Котра варіанта то буде, є музиков будучности, хоць може близкой. І ту ся можеме вернути к оптімістам. Кідь нич, так холем будеме мати русиньску автономію, могли бы собі повісти. Лемже тото може быти великов мылков і неприємным пробуджіньом зо сна.

Похыбую, жебы Київ в такім случаї вытворив автономну область „русиньску“, значіть народну, кідьже дотеперь такый народ ани не вызнали, але кідь, так автономну область теріторіалну – закарпатьску, без значіня того, яку бы область мала назву. І ту ся діставаме на корінь проблему. В штандартных демокраціах, і вірую, же таков бы Україна конечно хотіла быти, хоць озброєна ултраправіця в уліцях о тім барз не свідчіть, вшытка міць походить од людей. Называть ся то вольбы, тот чін, вдяка котрому люди комусь на становеный функчный період дають свою довіру. Міджі тыма, котры о тоту довіру мають інтерес проходить реґуларне політічне змаганя. Вітяз і тот, хто становлює якыйсь напрям, політічный, економічный, народный ці културный є тот, хто здобуде найвеце голосів. Кому дають люди найвеце голосів, о тім вырішує і політічне пересвідчіня або народне пересвідчіня.

Суть оптімісты, котры бісідують о ідеалнім варіанті, значіть о тім, же бы то была русиньска автономія, пересвідчены, же векшость нашых Русинів на Підкарпатю суть народно усвідомлены і выберали бы про свою автономну політічну репрезентацію прорусиньскы партії? І маме політічных репрезентантів, котры бы їх довіру были годны здобыти? Лем на ілустрацію, напрік тому, же знаме кілько Русинів реално жыє в Закаратьскій области, „тверды дата“ нажаль дотеперь знають лем веце як 10 тісяч тых, котры собі то записали публічно. Писма тіпу „Честованый пане Путін“ тому чіслу не мусять помочі.

Ярь, котра пришла того року на Україну, вдяка подіям внутрі державы але і вдяка руськой інтервенції, не є теплов, але морозить. Што чекать Україну, в тім чіслі і Підкарпатя, є днесь не ясне, і каждый, хто собі думать, же то ясне є, може пожадати о цертіфікат із ворожылства. Ці буде в будучности такый, або іншый варіант, є ясне лем єдно, же без політічной силы, котру але мусять дати свободно люди, то абсолутно не мусить быти нова Підкарпатьска Русь, але нова Карпатьска Україна. Кідь то хтось хоче овпливнити, мусить собі здобыти їх довіру і мусить їх пробудити. Кідьже є ярь на Україні морозна, треба тримати ногы в теплі, жебы Русины не похворіли. І робити дале. Робити роботу, на основі котрой тых людей досправды пробудять і котры їм реално можуть дати леґітімный мандат. Тота робота є в освіті, нє в деякых выголошінях.

Петро Медвідь Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА