Нівелюючий придавник

Раз

Політычна коректніст то часто стрічана постава поєдных люди, союзів, ци цілых орґанізаций, а особливо політычных партий. Принципом політычной коректности єст сопоставліня: ани не повідати правду, ани не циґанити. Тым принципом єст маніпуляция фактами і словоток, вельо порожніх слів, неолоґізмів, котры не несут ясного переказу. В Комісиі Спільній Уряду і Меншын слухал єм долгых промов передставника єдой з меншын, котрий без труду бравурово выповідал вельократні зложены речыня і николи не попутал тых підрядні зложеных з прирядныма, але наконец николи-м не знал, што хлоп повіл. Коректно-політычна наррация то збераня опису в слова, котры не поясняют факту, такым якій він досправды єст, лем оповіданя, котре хоснує вельозначны формулы, гладку новомову, нич не значучы терміны, або слова о так шырокым значыню, же не в силі ся додумати, о што авторови іде. Не пояснит за дуже. Не вкаже чорно на білым скрываных секретів, невыгідных фактів і одертой з лжы реальности. Неутральным приміром такого зманіпулюваного опису єст речыня, в котрым дахто повіст, же ся переміщат. Не знаме товды, ци входит, ци выходит, або ци іде, іхат, везут го, носят на руках, ци в тот час, як раз, вышмарили го з корчмы?

Новомовны і маніпуляцийны технікы были все присутны в соспільных однесинах, але найуспішнійше роками розвиваны были в тоталітарных державах. За голошыня правды могли горозити поважны консеквенциі, а за крачаня дорогом конформізму, котром ішли выспециялізуваны пропаґандисты, а за нима діячы, і конюнктуралисты, мож было достати медаль, грамоту, функцию, або інче доцініня. Коректны описувачы не повідали шак обычайных циґаньств. Они лем не бесідували цілой правды. Чого ся чыпляти? Правду повіли, а же не цілу, і же не щыру, то доцяп друга справа. Люде ґылтают легко монотонну пілправду, легше як одкрыту, неприємну, тверду і колячу лем-правду.

В оповіданю Антона Чехова «Дипльомата» приведений єст припадок полковника Піскарєва, посланого до титулярного совітника Пьотровича, цілю переказати вісти про смерт його жены. Наголовковий дипльомата не был в силі повісти знаємому, з чым приходит. Не рубнул просто з мосту, што полковникова жена, Анна, іспустила дух. Зачал дипльоматычно од того, што небога злі ся почула, жебы перейти одраз до величаня кавалерского жытя… Поясніня, што є оно ліпше як тото родинне, особливо товды, коли ся трафит жена просто з пекла. Штораз то веце неспокійний совітник звідал ся вкінци, ци з його женом вшытко в порядку? Посланец, же вшытко добрі. Зашол до ней… Анна спокійно си лежат. Панихіды не треба…

Два

Яцко Федорович, польскій актор і сатирик, в вісемдесятых роках ХХ ст. до зрозумліня хоснуваного коректно-політычныма комуністами опису світа придумал термін – нівелюючы придавникы. Такій придавник, доданий до назывника, абсолютно нівелювал, выоначал і змінял первістне значыня назывника попри котрым стоял. Нівелюючы придавникы хоснували (і доднес хоснуют) ріжны такы, котрых задачом єст такє очаруваня слухачів, ряджыня іх думками і емоциями, жебы ноны уж не знали сами, о што в тым вшыткым ходит?

Федорович пояснял на примірах функцийонуваня систему нівеляциі. Отже, береме слово – демокрация. Вшыткы знаме, што демокрация то систем урядів і утриманя власти, котрых джерелом сут рішыня векшыны державлян, доказаны в свобідных выборах. Лем додайме си тепер придавник до того назывника і спрібуйме пояснити тепер значыня терміну социялістычна демокрация. Люде жыючы в комунізмі одраз знали, што то значыт. Скушености ім підповідали. Тот назывник довєдна з придавником то лем обычайний – брак демокрациі. Як і дальшы зложыня назывника з придавником: (демо)людова справедливіст, то несправедливіст, або беззаконя, социялістычне выхованя то комуністычна індоктринация ітд. Доднес лем не знам пояснити термін социялістычна родина, за комунізму был популярний, лем і товды, і днес, родина означат тото само.

Хоснуваня нівелюючого придавника мало зміняти сенс, смысель, ци выоначыти цілу фразу. Служыло реторычным пописам, котры мали допомочы ідеолоґічным цілям. Днес, служат они веце бізнесовым ґєшефтам. Дайме сой примір: хтоси дал оголошыня, же хоче дати в аренду «камеральне мешканя» – означат тото кісну кліточку, «до одсвіжыня» – знищену руіну, тиха околиця – то перифериі на кінци світа, добра комунікация – гук од автострады. Медже вершами треба знати чытати. Того вчат давно зажыти подіі. Само жытя.

Три

Журналистычном повинністю єст приносити вісти, непристоронно інформувати о фактах, подіях і хвили. Очывидно, каждий новинар має свою достоменніст, погляды і преференциі. Має своі заінтересуваня і фобіі. Лем етыка наказує одділити вісти і опис фактів од оцін, поглядів і коментарів. То основны принципы журналистыкы.

Єден з діячів при першій стрічы пояснял мі, же він, коли дознал ся, што лемківскє середовиско не діє в згоді і не іде в єдным напрямі, так наказал (sic!) в себе зліквідувати кружок Стоваришыня Лемків і Объєднаня Лемків, жебы не было сварні на нацийональным фоні, дале заложыл співацкій колектыв і на основі «лемківской культуры» поєднал Лемків, Русинів з Украінцями, а до того, як бы дакому было мало, грекокатоликів з православныма. Коли єм му повіл, же му ґратулюю, лем не вірю в такы поєднаня, так был то і початок, і конец нашой знаємости. А чом? Што-м такє планне му повіл? Ци лем не тото, што заквестийонувал єм його політычну коректніст?

Анн Сенклер, вызначна журналистка, роками працувала на свою телевізийну популярніст. Робила інтервю з ріжныма світовыма політиками і мала опінію непристоронной коментаторкы. Не мож было дійти, якы сут єй особисты погляды на даны темы, а котры фурт старат ся вытягнути од звідуваных вызначных політиків. Перед єдныма выборами несподівано зрезиґнувала з телевізийной карєры. Вказало ся, же єй муж дішол до значучой функциі, а жена журналистка мала бы проблем з дальшым утримуваньом непристоронности. Мужом Анн Сенклер был социялиста – Домінік Штрос-Кан, котрий остал найперше міністром фінансів, пак презесом Меджнародного Валютового Фонду, на конец обвиненым. Журналистка поглядів не мала. За ню ясны погляды презентувал єй муж. Понекотры знали хто єст мужом мадам Сенклер, лем было такых мало. Ансамбль і радийо з Лугів поглядів не мат. Погляды має головний ідеолоґ з іх орґанізациі. Дал ім доказ вельо разів в писмах, монтуваню коаліций, доносах до міністерства і веденых двох змасуваных воєнных офенсывах. Його атакы і тоты «культурны діла» не оставляют ниякых неясности, што до політычной, нацийональной і конфесийной іх течы, хоц бы не знам чым іх нівелювали. Лем, кєд бы што, кружок Стоваришыня Лемків казал розвязати. Добераня выкладовців, подій, выступів, камаратів з колаліциі, фейсбучных ляйків, позваных з выступами до себе і спис концертів для аґресывно антилемківскых украінізацийных середовиск пояснят вшытко. Або рыбка, або піпка. Само жытя.

Од професийных журналистів вымагати треба звати називникы правильно, такыма – якы они сут. В ціні повинно быти бесідувати правду, а не мыдлити очы політычно коректныма трафаретами. Найвысший час, жебы вкінци дотерла тота правда до Лемків, тых з Ґожова тіж. Бо політычна коректніст то лем обычайне шахрайство, котре сотворює ложну реальніст. Коли вкінци Лемкы не будут ся імати на гачык утопійных выповіди сфруструваных псевдофілософів, котры утримуют, же голосят гасла та неполітичний і екуменічний зміст. Неполітычний, то єст – якій? Хто вкінци одотне іх од можливости голошыня своіх недоречных, самовбивчых і антинародовых теорий? Стоваришыня Лемків уж ні, кружок наказно розвязати. Лож не може быти політычні коректна, циґаньство остає циґаньством без ниякых придавників.

В Кракові мож купити в склепах лемкіскє масло, лемківску верхнину і лемківскій сыр. Што в них такє «лемківскє»? Нич. Днес, названя дачого лемківскым повинно запаляти Лемкам, Русинам в Польщы і по світі червене світло. Придавник, котрий ся творит од етноніму Лемко, остал скуточні позбавлений значыня, здепрецийонуваний, здевалюуваний і зубожений, а навет звульґаризуваний і збабраний, позбавлений глубины і однацийоналізуваний. Днес, «лемківскій» остал нівелюючым придавником. Хотіл бы-м заступити го інчым, хоц бы адъєктывом – «русиньскій». Лем ся бою тото пропонувати, бо зас може быти знеужытий політычні коректном течом аґресывного бізнесового екуменізму. Так, як скорше придавник «бізнесовий» скуточні знівелювал назывник – екуменія.

В проґрамі вызвучалa співанка Казіка “Хід святых”, з платні “Сильний Казік під покровом”. Фото горі: пропаґандовий совітскій плякат.