Голова Закарпатьской областной адміністрації явить ся як добрый демократ і честователь людьскых прав, будьякой народности, бойовник проти діскрімінації. Холем так бы то могло вызерати, кідь собі чоловік прочітать, як зареаґовав на антімадярьскы гесла, котры ображали мадярьску меншыну в Закарпатьскій области, але і мадярьскый народ цілково. Но подьме шумні попорядку.
Радікално правіцьовы силы знова раз мали чом робити бордель на уліці. Ішло о неокруглый, а предці юбілей выголошіня Карпатьской Україны. Оно не іде о то, ці округлый, або неокруглый, головно, же єм чом выйти на уліцю і веце як дашто досправды святковати, то нагода пошырьовати своїм справованьом страх в очах многых жытелів. Но і в рамках того „святкованя“ жертвов україньскых націоналістів стали ся теперь і Мадярі, котрым конечно україньскый націоналіста выкричав, же хто они суть. Кідь словацькы націоналісты кричать „Мадярі за Дунай,“ то з погляду доброго україньского націоналісту бы може Мадярі мали іти аж за Тису по цілій довжці напрямом на юг. То, же они самы, горды Українці, бы мали походовати аж десь за Львовом, то уж не є основне.
Інтересне але не є тото, же націоналісты знова раз вышли і до уліць Підкарпатя. Не є то першый, а істо ани остатній раз. Інтересне не є ани тото, же на своїм святкованю атаковали Мадярів. Тото так само не є першый раз. Інтересне є, яку позіцію односно остатніх атаків на мадярьску меншыну має Ґеннадій Москлаль, голова Закарпатьской областной адміністрації, дало бы ся повісти, першый муж области.
17-го марца 2016-го року почас засіданя Закарпатьской областной рады Москаль вєдно із членами мадярьской партії КМКС попросили прокуратора, жебы рушав справу проти особ, котры выкликали діскріміначны гесла і ображали мадярьску народностну меншыну, а і мадярьскый народ цілково. Же то зробили членове мадярьской партії є нормалне, но демократ Москаль ня дакус несподівав. Може зато, же сам не мать єднакый метер односно народностных меншын.
Україньскы націоналісты вже нераз атаковали і Русинів. А може омного веце як Мадярів. Вторгли і на засіданя русиньскых орґанізацій, грозять Русинам, „en bloc“ о них пошырюють же суть сепаратісты і будьшто, што бы робили Русины, знають означіти як „провокацію“. Докінця провокацію ряджену з Москвы. І медії то переберають і пошырюють, што творить о Русинах в очах жытелів незналых досправдовой сітуації злый образ.
Хоць Москаль пришов на Фестівал Червена ружа до Мукачева, докінця ся приговорив по русиньскы, або ся холем намагав так приговорити, реалность є така, же єм од нього не видів жадну подібну реакцію односно Русинів, яку мав теперь односно ображаня Мадярів. Не видів єм, жебы офіціално выступив проти ображаня корінного народа на Підкарпатю з боку медій і націоналістів, не видів єм, жебы выступив проти будьякой акції, котру зробили націоналісты проти Русинів і думам собі, же ся ани того не дочекам. Притім є Ґеннадій Москлаь першым мужом реґіону і його слово на обрану Русинів бы могло мати своє значіня. Кідь не в очах тых, котры ображають, холем в очах тых, котры суть ображаны.
Навспак, в тых самых днях, коли охранює Мадярів, дасть інформацію медіам, же на Підкарпатя ся готують на кінцю марца, або зачатком апріля, „промосковскы“ евродепутаты, котры хотять в реґіоні досліджати вопрос Русинів, і як медії пишуть, у Москаля то называють „русиньсков провокаційов“. Докінця ся за інформаціями його пресовой службы у нього боять, же вопрос Русинів бы ся міг внести до увагы Европского парламенту. Но і то бы было якбач барз плано.
Плано бы то не было в очах демократа, чоловіка, котрый досправды честує людей будьякого народностного походжіня, котрый честує людьскы права і европскы демократічны штандарды. Плано то може быти лем про тіпічного україньского політіка, котрый, будь бы што не было, буде тримати київску лінію політкы односно Русинів. І то є велика хыба.
Україна собі мусить усвідомити, же европске прямованя, котре декларує, дотулять ся і прав меншын. Же в цівілізованых державах не можуть існовати ліпшы і гіршы меншыны, же не може існовати, жебы меншына не была вызнана, і же проблем не є то, же вопрос Русинів ся може дістати до Европского парламенту, але же ся якбач мусить дістати аж там, бо Київ тот вопрос сістематічно і довгодобо іґнорує. Україні треба знати, же в области прав меншын мусить быти єднакый метер про вшыткых. І же обгайовати ображаных і утискованых треба вшыткых. Нелем Мадярів, або даяку іншу меншыну, котра нам пасує, покля на тоту другу ся може шмарити вшыток бруд світа.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА