Вчера, 6. лютого, проходила 26. річниця смерти Нестора Жылича, знаного тіж під псевдонімом Любомир Камяньскій.
Нестор Жылич вродил ся 19. мая 1914 р. в Камяній на Лемковині. Хоц уж як малий хлопец мусіл іди до роботы, повело ся му потім скінчыти основну школу в Камяній, мушыньску ґімназию і учытельску семінарию в Самборі, пак під конец 30. років ХХ ст. зачал учытелювати на Лемковині.
В меджевоєнным періоді за своі лівицьовы погляды был вязнений. Вчас ІІ Світовой Войны гноблений і тіж запертий через січовиків в вязници, але повело ся му втечы до Галичыны – за ленію фронту.
Його творчіст то предовшыткым патріотычна лірыка, на котру зобрало ся понад 350 вершів, зобраных в двох рукописных збірках Карпатскы думкы і Карпатскы стиховинкы. Жылич написал тіж поему За Русь, волю і правду, оповіст з лемківского жытя Гайниця, нарис Никыфор Дровняк і вельо статій про німецку окупацию на Лемковині.