Неприємны паралелы

Покля на Словакії святкованя выникнутя Словацького штату, выголошеного 14-го марца 1939-го року, припоминають собі лем неофашісты, на Підкарпатю стало выголошіня незалежности Карпатьской Україны із 15-го марца того самого року „нормалным“ святом. Лемже оно то нормалне не є.

Уж днесь, в часі писаня коментаря, мож найти на інтернеті вісти, котры пишуть о тім, де і як припомянули собі 85-ту річніцю выголошіня такзваной Карпатьской Україны, а не мож похыбовати о тім, же тоты головны святкованя іщі лем прийдуть 15-го марца.

Не суть то лем святкованя даякых ултраправіцьовых ґруп, неофашістів. Суть то каждый рік святкованя на офіціалній уровни, за участи областных властей. Вопросом є, што властно святкують. А ці в часі сучасной войны їм то прийде абсолутно нормалне.

Путь ку выголошіню Карпатьской Україны была довга. А то, што тоту путь характерізує, є підкопованя демокрації, Kонштітуції Чехословакiї, огрожованя теріторіалной цілости державы, терорістічны операції.

Самособов, на кінцю того вшыткого стоїть Авґустін Волошин, проукраїньскый політік і священик, але посаду премєра автoномной влады Підкарпатьской Руси і пару годинового презідента пару годиновой державы, му приготовила Орґанізація україньскых націоналістів, фінанчно і матеріално підтримована Гітлером.

То, же в меджівойновім періоді на Підкарпатьскій Руси были в културнім і політічнім жывоті люди, котры были проукраїньского прямованя, є факт. Значно тым людям помогло рішіня комінтерны, котра ясно декларовала українізацію Русинів, а помічну руку тому дала і україньска еміґрація на Підкарпатю, котра, парадоскно, втікала перед товарищами, якы сиділи і в споминаній комінтерні.

Но досправдову гібрідну войну, як бы сьме то назвали днешнім словарьом, почала аж Орґанізація україньскых націоналістів, котра усалашыла ся на теріторії Чехословакії. Вшытко ішло поступно, помеланькы, але з ясным цільом. Ціль быв запановати над теріторійов Підкарпатя, теріторійов Чехословакії – суверенной державы, зробити собі там свою україньску державу, свій україньскый Пємонт.

Но досправдову гібрідну войну, як бы сьме то назвали днешнім словарьом, почала аж Орґанізація україньскых націоналістів, котра усалашыла ся на теріторії Чехословакії.

Тота путь є выкладана терорістічныма чінами, підкопованьом демократічного зряджіня, підкопованьом чехословацькой конштітуції. З боку людей, котры в многых припадах ани не были чехословацькыма гражданами, котры на русиньскій землі бісідовали, же Русины не існують, є лем україньскый народ, і тото є україньска земля.

Не будеме повторяти цілу історію, але припомяньме холем атентат на Євменія Сабова, священика, публіцісту і честного председу Общества імени Александра Духновіча уж в 1930-ім році, а закінчме створіньом парамілітантной орґанізації Карпатьска січ, котра рихтовала озброєный пуч на теріторії Підкарпатя.

Про ліпше порозуміня, рихтовала із збройов у руках сягнути на теріторіалну цілость і сувереніту Чехословакії.

Так само суть нам познаты факты, же Волошин став председом автономной влады Підкарпатьской Руси вдяка натиску Гітлера на Прагу, або же Волошин протиконштітучно зачав хосновати назву Карпатьска Україна іщі перед выголошіньом незалежности. Припадно, же подля взору націстів просаджовав існованя лем єдного кандідачного списку у вольбах, того його, або же повірив Юліана Ревая іти панькати ся до Берліна, жебы Гітлер дав свою охранну руку над існованя той їх україньской державы на русиньскій землі.

Факт, же Гітлер втогды вже мав іншы планы, не оправдать історічно нич з того, што реално стало ся, і што было высше спомянуте.

Інтересным є, же в історії того, што робили україньскы націоналісты, мож найти неприємны паралелы. А якраз на выході днешньой Україны. Хто ся на то посмотрить дакус близше, не може то не видіти.

Зато, кедь то уж не є прямо достойне одсуджіня, а видить ся же ніт, бо і тота демократічна україньска редакція, котра робить під наголовком Радіо Свобода, тому все дає простор, як кебы ішло о свято демокрації, а не выслідок недемократічных процесів на теріторії суверенной Чехословакії, пак є мінімално чудне, же шторік на Підкарпатю є 15-ый марец таке свято. Якбач святкують неприємны паралелы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.