Неодолга IV Медженародний Конґрес Русиньского Языка

З нагоды 20. річниці святочного выголошыня кодифікациі русиньского языка на Словациі (писали сме о тій подіі гев), 23.-26. вересня (септембра) 2015 р. в просторах Пряшівского Університету буде проходил IV Медженародний Конґрес Русиньского Языка. То наукова конференция, в якій возмут участ вызначны дослідникы, славісты, языкознавці, лінґвісты, журналісты і практыкы русиньского языка. Конґрес отворят проф. Анна Плішкова, директорка Інституту Русиньского Языка і Культуры ПУ і проф. Петер Коня, ректор Пряшівского Університету, а темы заплянуваных рефератів будут обнимати вельо проблемів сучасного русиньского языка і приділены останут до штырьох тематычных секций:

• Статус русиньского языка в шыршым лінґвістычным контексті,
• Актуальны лінґвістычны проблемы русиньского языка в поєдных державах,
• Русиньскій язык в поєдных функцийональных сферах,
• Русиньскій язык в шкільным системі Словациі і другых державах.

На конґрес, окрем выкладовців Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету, прийдут репрезентанты вшыткых найважнійшых центрів русиністыкы во світі, але і другы дослідникы, котры занимают ся русиньскым языком в своій науковій роботі. Свою участ заповіли такы вызначны науковці як: проф. Павел Роберт Маґочій (Канада), проф. Ахім Рабус (Німці), проф. Генрик Фонтаньскій – спілавтор Ґраматыкы лемківского языка (Польща), др габ. Олена Дуць-Файфер (Польща), проф. Михаіл Капраль (Мадяры), проф. Михайло Фейса (Сербія) проф. Елена Будовская (ЗША), мґр Михайло Алмашій (Украіна) та другы дослідникы і практыкы русиньского языка.

Попри конґресі, його участникы будут мати нагоду видіти выступліня єдиного во світі професийонального русиньского театру – Театру Александра Духновича, котрий о пару днів зачынат свій ювілейний 70. театральний сезон та видіти выставу русиньскоязычной літературы і презентацию найновшых выдань з обшыри карпаторусиністыкы.

Детальний проґрам IV Медженародного Конґресу Русиньского Языка найдете долов.

Істория конґресів русиньского языка сігат початку 90. років ХХ столітя, коли по політычных перемінах 1989 р. в покомуністычных державах Европы зачали ся одроджувати русиньскы орґанізациі, а, выняты спід права через такой 50 років, Русины зас могли быти присутны в офіциальній сфері. По першій в тій части Европы, зареґіструваній 7. квітня 1989 р., орґанізациі – Стоваришыню Лемків, в поєдных державах были основаны дальшы, м.ін, Русиньска Оброда на Словациі, котра в 1991 р. з ініциятывы Василя Турока-Гетеша, товдышнього єй шефа, закликала до Меджелабірців делеґациі Русинів з цілого світа, завязуючы Світовий Конґрес Русинів. Там явила ся потреба інтеґрацийных і професийоналізацийных русиньскых діянь не лем в культурным, ци політычным просторі, але тіж в обшыри русиньского языка.

Перший Конґрес Русиньского Языка одбыл ся 6.-7. листопада (новембра) 1992 р. в Бардиівскых Купелях, на котрым, подля ретороманьского моделю, рішено найперше скодифікувати 4 стандарды русиньского языка в Словациі, Польщы, Украіні і Сербіі (товды Югославіі), а пак зложыти з них тзв. койне (з гр. κοινὴ διάλεκτος – «спільний язык»). Дотепер найбільшы проблемы в процесі кодифікациі русиньского языка проходят в Украіні, понеже то остатня держава во світі, продолжаюча комуністычний пункт пізріня, не вызнаючы Русинів як народности і русиньского як окремого языка, што перекладат ся на брак підпоры зо стороны державных інституций, ачий противдіяня розвиткови русиньского языка.

Дальшы два языковы конґресы проходили: в Пряшові (16.-17. квітня 1999 р.), в звязку з возникніньом на Пряшівскым Університеті окремой єдиниці – Інституту Русиньского Языка і Культуры та в Кракові (13.-16. вересня 2007 р.), де од 2001 р. на Педаґоґічній Академіі (днес Педаґоґічний Університет) ведена єст лемківска філолоґія.

З нагоды 20. річниці выголошыня кодифікациі русиньского языка, в січни т.р. бесідували сме з директорком ІРЯіК, проф. Анном Плішковом. Кавалец той бесіды мож почути гев: