Недожытых 80 років Івана Манайла

16-го януара 2022-го року 80-ых народенин дожыв бы ся вызначный русиньскый малярь, ґрафік, родак із Ужгорода – Іван Манайло.

Быв участником  областных, всеукраїньскых і загранічных художных выстав, мав і властны персоналны выставы. Быв інціатором і орґанізатором основаня Меморіалного будинку – Музея Федора Манйла, котрого быв сыном.

Окрім актівной творчости і выставковой діялности залучів ся і до русиньского руху. Його творы суть в музеях і пріватных збірках на Україні, в Мадярьску, в Чеській републіці, на Словакії, в Ґрузії, Росії, Хорватії, Австрії і Німецьку.

Наслідник Підкарпатьской малярьской школы

Народив ся Іван Манайло 16-го януара 1942-го року в Ужгороді. Його отець – Федор Манайло, быв єдным із основателів Підкарпатьской малярьской школы. І він продовжовав у слідах отця. Наперед штудовав на Ужгородьскім умелецько-промысловім учілищу, пак на Києвскім державнім умелецькім інштітуті, котрый закінчів у 1965-ім році.

Першый раз брав участь на выставі в 1961-ім році і першу персоналну выставу мав о рік пізніше. В році 1967 вєдно із отцьом брав участь на выставі творів україньскых малярів у Тбілісі, в Ґрузії. Його роботы высоко там оцінили, і тот успіх додав му віру в його силы.

В роках 1966 аж 1969 учів рисованя, мальбу і композіцію на учілищу в Ужгороді, котре сам закінчів. В тім часі, маючі міцну академічну основу в рисунку, глядать Іван Манайло в розлічных методах і модерных штілах новы можливости выражіня свого позераня на світ. Робить і методов соціалістічного реалізму, а до того періоду належыть і його інтересна розмаїта ґрафіка. Цілый час рішыть і портрет.

В році 1972 творив під Москвов і намальованы там образы в тім самім році презентовав на цілосоюзній выставі в Москві. В роках 1969 аж 1972 быв малярьом Підкарпатьского умелецького фонда. Зреалізовав у тім часі вітражи, фрескы, мозаікы, басрельєфы, різьбы до дерева і далшы монументы.

Педаґоґ, директор, художник

Од 1972-го до 1985-го року Іван Манайло робив директора Ужгородьского умелецько-промыслового учілища. Молодый малярь так вів інштітуцію, котру у 1945-ім році основали великы особности Підкарпатьской малярьской школы – Адалберт Ерделі, Йосиф Бокшай і його отець Федор Манайло.

Образы Івана Манайла в тім часі нераз выставльовали ся на областных і републіковых выставах. Він нелем урядовав як директор школы, але і учітельовав. Хоць тота робота выжадовала вельо часу, він і так много мальовав, часто по обовязках, котры мав у роботі. Тематіка образів того періоду – то фіґуралны композіції, портреты, закутины ці пейзажи.

У 1985-ім році вырішыв одыйти з посады директора учілища. О рік пізніше основать і значінать вести Творче общество професіоналных малярів Підкарпатя. Вів тото общество десять років, выбавльовав выставы членів на Підкарпатю, і за його граніцями, наприклад в Празі.

Із середины 1990-ых років обертать ся до новой про нього темы в мальованю – до женьского акту.  До тых років належыть і Манайлів кубістічный пейзаж, малює і серію образів култовой архітектуры.

Мадярьскый період

У 1997-ім році році Іванови Манайлови розвила ся сердцьова недостаточность і быв оперованый в Мадярьску. Кедьже там мусив ходити на контролі, із женов вырішыли перебрати ся жыти до Мадярьска, де уж в тім часі жыв їх сын Андрій з родинов, котрый так само продовжує в родинній традіції малярів Манайлів.  Сын уж втогды быв залученый до русиньского руху в Мадярьску, і довєдна з отцьом зачали робити выставы підкарпатьскых малярів.

Мадярьске гражданство Іван Манайло здобыв у 2001-ім році. В тім періоді в його образах мож видіти ґеометрічность і мозаічность. Часто темов суть односины мужа і жены, їх любов і духовна єдность.

Цілково од 1999-го року у Івана Манайла зачінать ся найвеце плодный період творчой актівности. В тім часі зреалізована выстава з назвов Три Манайла перешла коло десять міст Мадярьска, а образы родины Манайловых (11 членів) были презентованы у 2005-ім році і в Маріяповчі, місті повязанім з русиньсков ґрекокатолицьков історійов. В тій декаді художник принимать участь на десятках выстав.

Іван Манайло так само брав участь на многых меджінародных творчіх пленерах. У 2007-ім році основав меджінародны русиньскы дітячі творчі таборы на Балатоні, де попри мальованю діти спознавали традіції, културу, фолклор Русинів.

Мено Івана Манайла стало знамым в Мадярьску. Писала о нім преса, мадярьска телевізія з ним зробила дакілько інтервю і наточіла два біоґрафічны філмы.

Послідні рокы жывота Іван Манайло выдав много сил, жебы всокотити меморіалный музей свого отця. Здоровля ся му підломило і 8-го фебруара 2010-го року вмер в Будапешті на інфаркт. Похоронили го коло няня і мамы на цінтері Калварія в Ужгороді.

Pro Arte Ruthenorum

Світовый конґрес Русинів вєдно із Русиньскым націоналным самосправованьом міста Вац в Мадярьску на засіданю XV. Світового конґресу Русинів, котрый проходив у юлі 2019-го року в Любовняньскых купелях, засновали Націоналну премію за русиньске уменя імени Івана Манайла під назвов Pro Arte Ruthenorum.

Першым лавреатом той премії став далшый вызначный сучасный русиньскый малярь, выхованець Йосифа Бокшая, Адалберта Ерделія ці Федора Манайла, і досправдовый наслідник традіцій меджівойновой Підкарпатьской малярьской школы – Володимір Микита.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА