Не тот сам голос

Початок навчаня русиньского языка в сербскій Суботиці нас, по перше, може лем тішыти, і по друге, нам кладе і даякы вопросы. А не є тяжке на них найти одповіді.

Думам, же не буду бісідовати лем за контекст Русинів на Словакії, але і в Польщі, же найвекшов проблемов є наше школство. Наперек тому, же ту і там маєме даякы школы, ці навчаня языка в школах, тяжко ся дає бісідовати о школьскій сістемі.

Можеме наберати каждым списованьом веце людей, котры ся ку нам приголосять, но без далшой ґенерації молодых, котры будуть образованы, тяжко проґнозовати далше роснутя, а на другім боці легко проґнозовати чезнутя русиньского языка.

Не треба уж ани споминати то, же, правда, можеме чекати даякы новы ґенерації нашых писателів, але єднако так можеме чекати і на Ґодота. І навспак, хоць наша комуніта в Сербії штораз менша за офіціалныма резултатами списовань, школство, котре там фунґує, забезпечує, же над русиньскыма писателями у Войводині є іщі барз скоро робити крестик.

В послідніх днях пришла вість, же русиньскый язык буде ся навчати і в другім найвекшім місті Войводины – в Суботиці. Треба ясно повісти, же проблемы має русиньске школство уж і там, меджі нашыма Русинами на нижній землі, но іщі все фунґує. А треба повісти і то, же навчаня в Суботиці сітуацію не спасать.

Приголошеных є лем 15 школярів із шестьох основных школ. Будуть в єдній ґрупі, і будуть різного віку.

Але якраз тото бы мало звернути нашу увагу. Мы ту, в нашых селах, нашых містах, маєме проблему створити даякы класы. А в Сербії, в місті, де Русины не дістали ся ани до офіціалных штатістік, так мало їх там за переписом жыє, наперек тому, же є лем 15 дітей, же не суть ани з єдной школы, ани єдной віковой катеґорії, мож зробити на школі навчаня русиньского языка.

Iснованя націоналных совітів як меншыновых самосправовань, в тім чіслі Націоналного совіту Русинів, дає цалком іншы можливости.

Можеме ся звідати, як то можливе? Ту треба спомянути два факты. По перше, Сербія має досправды шырокы народностны права. То, як їх окремы народностны меншыны хоснують або не хоснують, то уж інша справа. Але права суть.

По друге, і тото діло повязане з попереднім пунктом, існованя націоналных совітів як меншыновых самосправовань, в тім чіслі Націоналного совіту Русинів, дає цалком іншы можливости. Практічны, юрідічны, діпломатічны, і могли бы сьме продовжати.

Жебы холем дакус пояснити. Кедь бы уж нич інше, то холем спомяньме факт, же є цалком другый козмос, кедь прийде десь на школу дашто хотіти выбавити представитель даякого обчаньского здружіня, третьосекторовой орґанізації, і є цалком інше, кедь на двері директора задуркать представитель народностной самосправы. Уж лем із якогось псіхолоґічного аспекту то інше діло, котре вырішує о тім, ці ся одповідній особі буде або не буде хотіти дашто рішыти.

Просто повіджено, і кедь сьме, нажаль, свідками того, же русиньска комуніта у Сербії має моментално популачны проблемы, котры, віриме, іщі знає обернути навспак, Русины там мають не тот сам голос, як мы на Словакії ці в Польщі. Самосправа їм дає ліпшы можливости выїднавати.

Кандідатьска країна на вступ до Европской унії дає веце прав народностным меншынам як членьскы країны. То факт.

А притім, жебы ся не забыло, Сербія так само має не тот сам голос, што іншы кандідатьскы країны. Тадь чом то властно Белеград так довго чекать? Што порушує? Но властно нич, лем тырвать на своїй теріторіалній цілости, включно Косова.

На другім боці маєме Україну, де не мож снити ани о нашых правах, не іщі о школах, котра тырвать на своїй теріторіалній цілости, включно Криму, але дакотры европскы політіци бы єй ракетово прияли до бруселского клубу.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Рутенпрес.