Не така монархія

В тых хвілях іщі все ся в словацькім парламенті діскутує о Проґрамовім выголошіню влады, з котрым четвертый владный кабінет Роберта Фіца жадать о довіру Народной рады. Кедьже мають векшыну, можеме то брати за готове діло.

Правда, владный документ має понад 80 сторінок, но реално в нім жадны конкретны рішіня не суть. Але абсолутно старчіть то, што там є холем в даякых нарисах, і уж притім мусить роздумуючому чоловіку зачати світити контрольне світло в голові, што нас то властно чекать. І тота омачка фраз, котры там суть, доста насытить, жебы чоловік зачав думати.

Моїм заміром ани не є розоберати цілый владный проґрам. Властно ня найвеце інтересовало то, што там є в рамках меншыновой політікы. Бізовно, на ваше велике несподіваня, можу сміло написати, же так само нич. Знова лем вата, жебы ся не повіло, же ся на меншыны забыло. Але реално? Нич.

Наперек тому мож сконштатовати холем єдно на основі Проґрамового выголошіня влады. Влада якбач цалком резіґновала што і лем на думку, жебы ся мав прияти даякый народностный закон.

Народностный выбор владу, іщі тоту Петра Пеллеґріні з років 2018 – 2020, жадав узнесіньом прияти такый закон. Кабінет Іґора Матовіча то пак мав у своїм Проґрамовім выголошіню влады, а потім і кабінет Едуарда Геґера, котрый властно продовжовав в тім самім проґрамі.

А жебы сьме не забыли, уповномоченый влады про народностны меншыны быв одкликаный, але дотеперь не быв менованый жадный новый.

Самособов, робити ся зачало, вшытко ся приготовило, но а пак пришов стоп. Значіть, знова нич. Але холем дашто ся порушало, на чім бы ся дало теперь іти далше.

Но лемже теперь о дачім такім не найдете ани словко. Нула процент амбіцій у владнім проґрамі рішыти так потребный закон, а решта тексту ку політіці народностных меншын є повинный танець на конкурзі красы, а не реална політіка.

Намісто того нам ту нова міністерка културы, номінантка словацькых націоналістів, такой на першій пресконференції з премєром Фіцом може стораз повторила о тім, же ся буде робити словацька култура, акцентовала словацькый народ, і їй чітаный текст бы быв добрый в 19-ім столітю, а не в 21-ім, коли Словаци давно мають свою державу, і суть повно акцептованый і еманціпованый народ. Іншак, сама жыє в Австрії, де має хыжу.

Но а пак председа націоналістів Данко снив о тім, же в рештавраціях бы мало быти повинне словацьке народне меню. Най предсі люди знають, де суть!

А державный секретарь Міністерства културы Куффа, так само номінант словацькых націоналістів, на Маріяньскій новені в Тырнаві в храмі пожадав єпіскопів і владу, жебы Хріста „інтронізовали“ за краля Словакії, і повів, же він вшытко про тото зробить.

Нащастя, холем ту ся єпіскопи озвали і діштанцовали, хоць лем барз делікатно.

А жебы сьме не забыли, уповномоченый влады про народностны меншыны быв одкликаный, але дотеперь не быв менованый жадный новый, а ходять такы слухы, же може тот уряд ани не буде. А дамы і панове, знова найвеце од націоналістів, бы хотіли переоцінити културны фонды, якбач і тот меншыновый, жебы ся робила „порядна“ словацька култура.

І так собі ту жыєме. І мы, 15 процент людей, котры належать ку народностным меншынам, і котры докінця в многых припадах голосовали за партії, котры днесь меншыны мають аж в другій катеґорії.

Даколи так роздумую, яка бы была доля нашых середньоевропскых народів, кебы ся не розпала Австро-угорьска монархія. Же ці бы то може і не было ліпше. Не знам. Но знам, же не така монархія є в моїх думках, яку репрезентує Куффа. А што до Хріста Царя, досправды лем ся молити, жебы ся девастовало, нелем в народностных правах, штонайменше.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Wikipedia.