Найчастійше яйця прикрашали дівчата, жены, барз рідко мужчыны. Радше приносило то нещестя. Але трафляло ся так, властиві все так было, же был в селі дакій фаховец од писанок, котрый в сезоні малювал аж і парусот яєц, на выміну або за дакы грошы – оповідат Клавдия Збєґєнь з Мазярской Загороды в Лоси.
Яйця рыхтувано переважно в Великым Тыжни, в середу або четвер. Не скорше як по Квітній Неділи. Днес уж так міцно ся того не тримат. Хто буде хотіл, писанкы буде міг сой нарыхтувати уж 7. квітня/апріля в Лоси. Думам, што як все будеме ся добрі бавити – бесідує кєрівничка Загороды Клавдия Збєґєнь. Запрашаме уж од 10.00 год. на черговый Лемківско-погіряньскій Ярмак. Будут стоіска з выробами ручной роботы і артистичным ремеслом з розмаітых стран. Придут до нас выставці з Бєщад, але тіж аж і з Марамороша і Покутя – додає.
Орґанізуваня подіі навязує до бывшой традициі ярмаків перед важнійшыма святами. На Лемковині найбарже знаны ярмакы проходили в пару селах. В західній єй части зберано ся на торгах в Тыличы, Жеґєстові, Ґрибові, а в середній і східній м.ін. в Ждыни, Незнайовій, Устю Рускым, Дукли, Змигороді, Яслисках, Рыманові ци Воли Миховій.
Сучасні вельо інституций культуры як музеі, скансены ци домы культуры запрашат на великодні ярмакы. Мож на них деґустувати реґіональну кухню, придбати дашто, а тіж вчыти ся своіма руками робити святочны прикраскы.
Діти, молодіж, дорослы барз люблят нашы варштаты – захвалят орґанізаторка лосяньского ярмаку. Того рока будеме малювати на шклі, робити традицийны погіряньскы пальмы, славяньскы крайкы і очывидні писанкы.
В традициі было, же хоц добрі пофарбуване яйце красше выглядало, то авторка такой писанкы не мала што рахувати, же даного рока заложыт чепец. Коли фарба слабо зімала, певністю скоро мала выйти за муж. Хоц в другых селах думано одворотні. Вельо было тіж забав з писанками. До днес популярном є забава перемітуваня яєц перез хыжу. В денекотрых селах дозваляно си аж і на перемітуваня писанок через дах церкви. Сучасні дівчата уж не даруют фраірям яєц, а хлопці не выкрадают ім писанок.
Дівчата любили быти рабуваны, бо то значыло, же подабают ся хлопчыскам – пояснят працівничка Загороды. Посвячены яйця мали своі маґічны приметы. Шкарупины метано до загороды, де нихто не ходил, жебы на тым місци выросло зіля добре на жолудок. Шмарены на грядкы шкарупины хоронили пред хробаками. Аж і вода, в котрій варено яйця, наберала маґічной силы. Вірено, же коли вмыє ся нима коровячы вацкы, то босоркы не одберут молока. В воді дівчата мыли своі ногы, жебы были тверды і здоровы як яйце, і ґамбы, жебы были до того гладкы. Рекомендуєме тот спосіб – додає Клавдия Збєґєнь.
Зрыхтували сме тіж штоси для любителів музикы. О 15.00 год. в церкви по сусідскы до Загороды выступит Хор Канторес Карвацияні з Ґорлиц в репертуарі страстных пісен – запрашат на конец орґанізаторка.