Не до Европы, але в Европі

17-ый януар святкує ся як День Русинів Сербії. Централны святкованя, котры одбудуть ся тот вікенд, будуть проходити в дакус непевных і невеселых обставинах. Сербія може якраз теперь находить ся на розпутю, і напрям, котрый выбере, може позначіти і то, яка буде будучность нашых Русинів у Войводині.

1-го новембра 2024-го року одбыла ся на желізнічній штації в Новім Саді траґедія, котра собі наконець выжадала 15 жертв. Вызерать, же тым погар перетік. Люди од той траґедії цілый час протестують, і на велике почудованя почали падати і головы, котры мають нести за тото нещастя одповідность.

Простесты не суть в Сербії ничім новым. Неспокійность, а то великыма протестами, люди в Сербії выражають цілы рокы при різных принагодах – зманіпулованы подля опозіції выборы ітд., але Сербска проґресівна партія і презідент Александар Вучіч ся тым ниґда не дали знепокоїти.

Но теперь є то інше. Вучіч вызвав опозіцію, жебы вєдно з владнов партійов голосовали за выголошіня необовязуючого референдума, в котрім бы гражданы могли голосовати о тім, ці має зістати в презідентьскій функції. А то нє є вшытко. Сербія зрушыла контракты на зброю із Росії, хоче накупити од Кітаю, а так само під тиском на зміну свойой загранічной орьєнтації вырішыв Белеград наприклад дати Україні воєньску поміч в сумі приблизно 800 міліонів доларів.

Сербія – кандідатьска країна на членство в Европскій унії, такым способом в куртім часі двараз перерізала ниткы меджі Белеградом і Москвов, з котров сербскы владны політіци довгодобо кокетують, наперек офіціалным намагам о членство в евроклубі.

Но ту треба ясно повісти, же за тото кокетованя може часточно і сам Брусел, котрый аж так вельо інтересу о то, жебы рушыли переговоры о членстві Сербії допереду, не проявльовав, а іщі давав глупы условія – наприклад што до Косова.

Мусиме наперед заставити економічну міґрацію тых людей.

І так на фоні траґедії в Новім Саді якбач одбывать ся теперь боротьба і о то, ці Сербія досправды стане демократічнов країнов, і їй представителі з Бруселом зачнуть серьйозно рішыти приступовы переговоры і приближати час реалного вступу, або дефінітовно наступить на путь подобну Турції – вічного кандідата, і все менше европской країны.

Но і на фоні той боротьбы тот рік Русины знова в януарі святкують свій день. Што бы сьме їм могли пожелати?

Списованя жытелів у Сербії нам довгодобо потверджують неґатівный тренд. Чісло русиньского населіня знижує ся. Самособов, є то і ефект асімілації, але до великой міры Русинів, єднако як і Сербів, є з рока на рік менше, бо їх з властной державы женуть до світа соціално-економічны условія. Преміса є ясна. Покля на місці не є з чого жыти, мусиш іти на інше місце. В припаді жытелів Сербії суть то іншы країны.

Покля то хочеме заставити, покля хочеме, жебы дішло до якогось ренесансу русиньской комуніты у Сербії, пак мусиме наперед заставити економічну міґрацію тых людей.

Наперек вшыткым хыбам днешньой Европской унії, як Русины в країнах, котры суть членами Унії, мусиме потвердити, же европскый клуб має веце выгод як невыгод, а і вдяка выгодам, котры нам принесло членство, маєме економічну міґрацію до заграніча якось стабілізовану.

Зато і Русинам в Сербії ку їх святу желам, жебы їх країна на тім розпутю, на котрім теперь стоїть, выбрала правилный напрям. Напрям, котрый буде значіти реалну европску інтеґрацію, котрый принесе векшу політічну і економічну стабіліту.

Желам, жебы не тырвало довго, і Русины з Руського Керестура, Коцура ці далшых сел, не мусили одходити жыти до Европы, але жебы якраз на тых своїх історічных землях могли повісти, же жыють в Европі. Думам на вас, дорогы мої Руснаци!

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.