Не была то Вісла

По 1989-ім році Русины в окремых державах, де жыли і были почас комунісічных властей „неіснуючіма“ жытелями, зачали свій возродный рух. Вєдно з тым зачали і доднесь в многых припадах мало описаны намагы україньскых ґрекокатоликів о здобытя впливу над про Українців дотеперь неіснуючім народом.

Знаме о тім, же такой по обновліню Ґрекокатолицькой церькви на Україні, котру творили дві незалежны церьковны штруктуры – Україньска ґрекокатолицька церьков із втогдышнім центром у Львови і Мукачівска ґрекокатолицька єпархія – русиньска єпархія підпорядкована прямо під Ватікан, україньскы єпіскопи намагали ся в Римі просадити то, жебы Мукачево, Матірь Церьков Русинів, котры суть наслідниками Ужгородьской унії, здобыти під себе.

Была то перша важна боротьва, котру русиньскы ґрекокатоликы вдяка мукачівскому епіскопови Іоаннови Семедійови выграли. Тота перемога затля не была покорена.

Пряшів мав може щастя в нещастю, кедь по обновліню Ґрекокатолицькой церькви в Чехословакії у 1968-ім році якось пропало з папского алманаху Annuario Pontificio, же іде о русиньску єпархію, і так жадны претензії із Львова на Пряшів (може і вдяка тому) не были. В іншій сітуації знайшла ся Польща, де ся обновила Україньска ґрекокатолицька церьков. Намісто того, жебы в новій політічній сітуації глядало ся рішіня про вытворіня церькви польской. В тім смыслі, же іде о незалежну церьков в граніцях Польщі, де можуть належати віруючі ґрекокатоликы вшыткых народностей.

Но то є тота веце знана історія, котру не треба повторяти. О чім ся мало знає, то є то, же намагы зничіти русиньску церьков нарозділ од „припаду Мукачево“, ся Українцям в Польщі подарило. О чім є бісіда?

В році 1934 была здряджена Апостольска адміністрація Лемковины в рамках котрой были од Ґрекокатолицькой єпархії в Перемышлю одділеных 118 (!) парохій і мала понад 138 тісяч (!) вірных. Кедь собі посмотриме, же існують маленькы єпархії, котры рахують до 20 000 вірных, Лемковина мала рівно стати єпархійов, но і адміністрація была ліпша, як быти під тиском українізації з боку церькви.

Обще ся о адміністрації пише до року 1947, їй заникнутя є приписоване Акції Вісла і далшым історічным процесам. Но не є то так!

Кедь посмотриме на Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію, під ню належала часть Земпліну і по зряджіню Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. По анексії Підкарпатя Мадярьском почас Другой світовой войны обслуговав тоту теріторію пряшівскый єпіскоп, но Ватікан змінив граніці Мукачівской єпархії аж по тім, што Москва анектовала Підкарпатя і было ясне, же не є можливость обновити юрісдікцію мукачівского єпіскопа над Земліном через тверду совітьску граніцю. Значіть чекало ся зо змінов аж до нерішытельной сітуації.

Єднако Рим приступав односно Апостольской адміністрації Лемковины. Але там якбач не видів нерішытельну сітуацію. Тота ниґде не счезла ани по Акції Вісла. Цілый час, іщі у 1990-ім році была ведена в Annuario Pontificio, мож собі єй там найти як Apostolica Administratio pro Lemkis. З папского алманаху счезла аж у 1991-ім році, кедь была знову приєднана тота теріторія під Перемышль.

Апостольска адміністрація была дана Українцям два рокы по тім, што вже Русины на Лемковині знова „існовали“. Што ся знова слободно голосили ку свому народу. Лем якось їм нихто не дав знати, же мають і свою церьков. Было тихо, аж покля собі Українці не зреалізовали тото, што ся їм не подарило в Мукачові.

Вопросом є, хто за тым конкретно стояв? І як на тото міг дати згоду Рим, котрый лемківску церьков не зрушыв довгы десятьлітя наперек „нефунґованю“? Зрушыти церьковну штруктуру Лемків два рокы по тім, што суть знова слободны, є безхарактерность найгрубшого зерна.

З церьковных кругів мі пришла інформація, же то было зрушене, бо нихто іншый, лем Українці ся озвали в Польщі при обновлюваню церьковных штруктур. Лемже я ся звідам, хто ословив, кого і де з Лемків? Або, де ся мали лемківскы ґрекокатоликы голосити? На пошті?

Покля Польщі не перешкадажат існованя чуджой церькви на їй теріторії, пак є то в порядку. То не наша проблема. Але думам, же Русины на Лемковині мають моралне право, о то векше, же їм была ціла сітуація замовчована, і же суть в церькви українізованы, на обновліня своїх церьковных штруктур. Но на то треба, жебы ся они озвали.

Але холем маєме з того поучіня. По перше, націоналістічне атакованя Русинів існує і в україньскых церьковных кругах (знаме давно). По друге, не была то Акція Вісла, котра Русинам на Лемковині взяла церьковну штруктуру, ани комуністы, але Українці в часі слободы. По третє, „історіци“, котры кінчать адміністрацію роком 1947, будуть мусити ліпше наштудовати історію той „малой єпархії“.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА