Через вікенд в Хорватії засідала Світова рада Русинів. За інформаціями, котре приніс Рутенпрес, рада ся мала доїднати на тім, же близше нешпеціфікована делеґація навщівить Міністерство школства Словацькой републікы, жебы доїднати якесь одділіня русиністікы на Катедрі етнолоґії і фоклорістікы Філозофічной факулты Універзіты Конштантіна Філозофа в Нітрі. Вшытко в порядку, кібы то так дакус не было копаня до одкрытых дверей і іґнорованьом тых запертых.
Така думка бы сама о собі не мусила быти цалком плана, но она є плана в контексті в як такім. Не знам, ці за тым стоїть незналость контексту, ці суть за тым дачії ненаповнены амбіції, ці є то першопланове рішаня без роздумованя, намага вказати, же ся дашто робить, або вшытко довєдна. Но іщі раз мушу підкреслити, же про тых, котры ся на то знають посмотрити в цілім контексті, є тот крок, будьме мірныма, чудный.
Наперед ся вернийме дакус до історії. В часі найглубшого мечіарізму мав втогдышній премєр Владимір Мечіяр дость великый проблем як раз з академічным простором. Не знав дістати векшыну універзіт, котры вызнавали академічну свободу, під свій вплив, і так зачав, кідь видів, же іншак ся не дасть, основати новы універзіты, котры бы му были „вдячны“ за то, же єствують. В такій Тырнаві ся не бранив докінця засновати „контрауніверзіту“ – Універзіту Кіріла і Методія, котра мала быти одповідьов на то, же Тырнавска універзіта в Тырнаві „не слухала“ втогдышні власти. В тім самім часі Мечіяр одкрыв і Універзіту Конштантіна Філозофа в Нітрі, котра выникла „трансформованьом“ з, пробачте але, провінчной высокой школы. Но і было такых припадів веце. Основне в тім проблемі є то, же тоты школы ниґда не мали уровень універзіт і не досягли єй в многых припадах доднесь. Днесь ся розудмує о тім, же сіть універзіт ся буде редуковати і з дакотрых знова раз будуть лем высокы школы.
В припаді Універзіты Конштантіна Філозофа в Нітрі ясно говорить рейтінґ. Тот реґуларно приготовлює Академічна ренкінґова і рейтінґова аґентура (АРРА). Кідь ся посмотриме на оціньованя філозофічных факулт, та тота в Нітрі, під котру належыть і Катедра етнолоґії і фолклорістікы, є на тім гірше як злі. Середнє чісло рейтінґу той факулты є 47 процент, но то іщі не є тото найгірше. Ґрантова успішность, што є інтересне і важне про розвиток наукы і досліджіня, што давать якусь ґаранцію фаховости тій факулті, є лем 18, чітате добрі, вісемнадцять процент. Іншак, наука і досліджіня цілково, што бы нас якбач мало найвеце на русиністіці односно етнолоґії і фолклорістікы інтересовати, є на тій факулті лем на уровни 39-ох процент. Досправды на такій факулті треба одкрывати русиністіку? Што буде вытваряти? Безробітных русиністів, котры ся ани не дістануть ку даякій науковій роботі?
Кібы сьме уж досправды о тім проблемі, штудованю русиньской етнолоґії ці фолклорістікы, думали серьйозно, про сітуованя такого штудія в Пряшові говорить веце фактів. Тот першый є, же Пряшів є історічным културным центром Русинів на Словакії, в котрім мають Русины вшыткы свої державны інштітуції, і котрый є єдночасно і крайскым містом реґіону, в якім жыє найвекше множество Русинів на Словакії. Знам, тото не стачіть, і так собі можеме вытолковати тверды даны.
За оціньованьом АРРА были до катеґорії філозофічных факулт заділены дві факулты Пряшівской універзіты (ПУ). Факулта природных і гуманітных наук ПУ зо середнім чіслом рейтінґу 68,1 процента скінчіла на першім місці на Словакії у своїй катеґорії. І Філозофічна факулта ПУ зо своїм середнім чіслом 52,8 процента є на тім ліпше, як тота в Нітрі. Ґрантова успішность першой факулты є аж 57 процент, той другой 50, што є в порівнаню 18-ма процентами факулты в Нітрі іншый світ. В науці і досліджіню має Факулта придодных і гуманітных наук 100 процент, філозофічна 44 процент. Но і што є найголовніше, в Пряшові вже русиністіка є. Інштітут русиньского языка і културы як часть Пряшівской універзіты з тыма двома факултами може співпрацовати, може з нима робити довєдна комбінації штудійных проґрамів, а інштітут то і робить. Іштітут навеце будує найвекшу бібліотеку русиністікы, котра мать і книжкы з етнолоґії, по уніветзіті в Торонті. Значіть, хто і нашто хоче тігати русиністіку до Нітры?
Гей, інштітут того часу не є робочім місцьом, котре бы ся замірявало якось шпеціално русиньсков етнолоґійов ці фоклорістіков. Інштітут приготовлює головно будучіх учітелів, што є днесь тото найголовніше, кідь хочеме будовати даякы школы. Но русиньска етнолоґія є скоріше вопросом того, жебы діскутовати о тім, яке має мати наш інштітут заміряня, якый штатут, якы потребы має Русинам наповньовати, што вшытко бы ся там могло учіти, припадно доповньовати штудіюм в рамках іншых одділінь універзіты, і што нам властно треба. Покля нам треба властну русиньску етнолоґічну шпеціалізацію, потім бы єм чекав їднаня з Пряшівсков універзітов о такім науковім проґрамі. Їднаня з тов універзітов, котра ку тому має найліпшы условії. Но і в припаді згоды, в припаді намагы росшырити діапазон того, што має пряшівска русиністіка понукати, нам потім не треба русиністів з Нітры, а етнолоґів, котры бы пришли робити на уж єствуючу русиністіку, котры бы ся занимали во своїй науковій шпеціалізації як раз Русинами. Так бы ся потім могли выховати новы русиністы заміряны на нашу етнолоґію. То бы было бізовно ліпше рішіня, як розбивати свої і так слабы силы міджі дві універзіты.
Особні єм пересвідченый, же не є так потрібна окрема русиньска етнолоґія, а потрібне є мати нашых молодых Русинів, котры може і днесь штудують десь етнолоґію. Потрібне є підхопити їх, жебы вырішали, же ся будуть присвячати во своїм професійнім жывоті як раз етнолоґії Русинів. Тото є найосновніше. Холем на зачаток.
Мушу повісти, же і кідь ниґда не буду согласный з поглядами Миколы Мушинкы, є то єден з найвекшых фаховців на русиньску фолклорістіку і етноґрафію, хоць про мене неприятельного напряму, котрый на то не потребовав окремы русиньскы штудії. Штудовав в Пряшові, Києві, в Празі і было то його рішіня, же ся в рамках свойой шпеціалізації зачав присвячати як раз Русинам.
Но жаль мі є іншого. Світова рада Русинів хоче іти на навщіву Міністерства школства Словацькой републікы з про мене чуднов пожадавков, жебы рішыти якусь русиністіку в Нітрі, намісто того, жебы підпорьовала розвиток нашого інштітуту в Пряшові. І тота сама Світова рада Русинів в припаді Україны якось не має дякы дашто рішыти. Не думам собі, же днесь є потрібне, жебы Русины на Словакії мали дві універзітны інштітуції, але єдну міцну. Навщіва не є днесь так потрібна на Словакії. Навщівити бы ся мала україньска міністерка школства і Світова рада Русинів бы там мала акцентовати на тім, же суть ту пожадавкы Русинів з Підкарпатя, котры бы хотіли свою русиністіку на універзіті в Ужгороді, а што є іщі основніше, они бы хотіли свої школы. Ани єдно, ани друге їм дотеперь не было уможнено. Тото бы мала днесь быти єдна з головных намаг нашой світовой рады. Бо тото є днесь найбезодкладніше. Втогды бы навщіва міністерства не была лем добрым PR, з котрым ся мож похвалити в медіях, ці перед делеґатами конґресу, але і заслужнов роботов, за котру бы сьме могли быти вдячны.
Жрідло фотоґрафії: www.muzeum-szreniawa.pl.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА