Навернутя під єдну стріху

Выменованя дотеперішнього пармского єпархы за помічного єпіскопа Братіславской єпархії не мусить скінчіти лем як локална епізода. Може то быти зачаток великых змін, котры не будуть дотуляти ся лем ґрекокатоликів на Словакії, але вшыткых наслідників Ужгородьской унії, про котрых Матірьов Церьквов є Мукачовска єпархія.

В літі 2019-го року опублікована была статя на італійскім порталі L’Espresso під назвов Споза сцены. Францісків забытый „подарунок“ Українцям. Тов статьов занимав єм ся у коментарі Тепла осінь, кедьже явный insider у ватіканьскых реаліях описав у статі то, о чім уж і перед тым довше потята співали.

Тым найосновнішым є, же уж довше суть намагы о створіня верьхнього архієпіскоства, котре бы было Ecclesia Ruthenorum, значіть русиньсков церьквов подля обряду, ці традіції, выходячі з Ужгородьской унії. Автор раховав, же бы в нім мала быти метрополія на Словакії, метрополія в Мадярьску, Крижевацька єпархія, правдоподоно і Єпархія святого Николая в Руськім Керестурі, а самособов джерело нашой церькви – Мукачовска єпархія.

Пак пришли неочекованы справы. В першім шорі треба спомянути, же многы церьковны процесы, нелем в тій справі, загамовала пандемія. Але не тото є важным.

Рік 2020 быв на зміны богатый. Перша важна справа была, же архієпіскоп Кіріл Василь, з котрым автор высше спомянутой статі раховав як з чоловіком, котрый має амбіцію стати верьхнім архієпіскопом, одышов з Рима і став наперед апостольскым адміністратором, пізніше єпархом Кошыцькой єпархії.

І далше слідовали дії, котры мінили сітуацію. Вмер мукачовскый єпарха Мілан Шашік, і за апостольского адміністратора єпархії быв призначеный довтогдышній помічный єпіскоп Ніл Лущак. Посада єпархы затля зіставать вольна. В тім самім році на свою функцію резіґновав владыка Маріян Андрій Пацак, котрый быв торонтьскым єпархом. За апостольского адміністратора быв призначеный владыка Курт Бурнетт.

Колесо, котре ся розкрутило, може зайти омного далше, як суть граніці словацькой метрополії.

Но і пак ту маєме рік 2022. Словацька метрополія страчать єпархію в Торонті, з котрой став уж лем екзархат русиньской Піттсбурзькой метрополії, а пряшівскый архієпіскоп і метрополита Йоан Бабяк подав абдікацію. Рада єрархів є без метрополиты нефунґуюча, і архієпархію рядить як апостольскый адміністратор братіславскый єпарха Петро Руснак.

Згодую ся з фахманами з церьковного оточіня, же призначіня бывшого пармского єпархы Мілана Лаха за помічного єпіскопа в Братіславі є зачаток процесу стабілізації метрополітной церькви на Словакії.

Лемже єдночасно додавам, же колесо, котре ся розкрутило, може зайти омного далше, як суть граніці словацькой метрополії. Докінця, же то може быти зачаток процесу, котрый „пророкованый“ быв у статі уж в році 2019, лем з тым розділом, же зміна буде іщі векша.

Вернийме ся ку тому, же Торонтьска єпархія, котра была словацька і належала під Пряшів, стала екзархатом в рамках Піттсбурзькой метрополії – русиньской. Жебы того не было мало, Курт Бурнетт, котрый теперь став апостольскым адміністратором Пармской єпархії, уж того має дакус вельо. Владыка Бурнетт є єпархом в Пассаік, а єдночасно і апостольскым адміністратором єпархій в Пармі, Фініксі, і екзархату в Торонті.

Реалітов так само є, же Піттсбурзька метрополія уж якыйсь тот час має проблемы з тым, жебы мала властных богословів і священиків, і штораз веце, так як то было і даколи, є одказана на свої єпархії в Старім краю, котры їй в остатніх роках, а бісідуємє о Мукачовскій єпархії і метрополії на Словакії, помагають персонално. Священиками, єпіскопами а вызерать то так, же будуть і богословами.

Кедь тото вшытко зрахуєме в голові, а не рахуєме з можливостьов, же бы мав Ватікан інтерес зробити над Піттсбурґом крестик і зрушыти цілу церьковну штруктуру, пак мусиме сконштатовати то, же вытворіня єднотной штруктуры, котра бы вєдно была способна жывота, не є уж лем збожным желаньом тых, котры роблять політіку за сценов, але властно потребов.

З тым розділом, же днесь ся вже не бавиме лем о высше споминаных штруктурах у Европі, котры бы мали вытворити верьхнє архієпіскопство русиньской традіції, а то там римскый автор забыв спомянути екзархат в Празі. Але бісідуєме уж і о Піттсбурзькій метрополії, котра бы того лоґічно могла стати частьов, а котра то днесь властно найвеце потребує.

Днесь не виджу як головный вопрос то, ці ся то реално стане. Думам, же час вкаже, же то є потреба. Скоріше є вопросом то, ці центром такого верьхнього архієпіскопства стане Мукачовска єпархія, як бы то правилно мало быти, кедьже є джерелом, або буде центер Пряшів. А так само, ці Святішый Престол має смілость рішыти то почас войны, або ся буде чекати.

Навернутя владыкы Мілана Лаха на Словакію є самособов кроком ку стабілізації метрополії. Но єдночасно думам, же ґрекокатоликів русиньской традіції можуть чекати великы зміны, котрых резултатом буде навернутя під єдну стріху. Ку єдному джерелу, з котрого вшыткы выходиме уж цілы поколіня.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА