Насильство і памят. Лемківска выстава в краківскым Музею Модерного Кумшту (МОЦАК)

25. квітня/апріля в Музею Модерного Кумшту (MOЦAK) в Кракові одкрыта вуде експозиция пн. Насильство і памят.

Авторком сценария выставы в MOЦAK-у єст Дорота Нєзнальска, абсольвентка Академіі Кумшту в Ґданьску. Артистка зробила свій диплом в 1999 р. в інтермедияльній мастерни в проф. Клямана. В своій творчости найчастійше односит ся до людского тіла і будуваню його передставлінь і мастерскых преображынь. Деконструує соспільны ролі жены і мужів. Але прібує однести ся тіж до проблематикы ксенофобічного насильства.

При творіню експозициі Насильство і памят артистка хоснує документацию, яка односит ся головно до Ґуралів і Лемків, якы находят ся в Архіві ЯУ і в збірковым фонді Інституту Етнолоґіі і Культуровой Антрополоґіі Ягайлоньского Університету.

Фотоґрафіі Лемків з народознавчых материялів были вкомпонуваны до символичной формы іконостасу, што мат придати каждій з фотоґрафій стиґмат святости. Фотоґрафіі Русинів і закопяньскых Ґуралів, якы в час войны были піддаваны расовым досліджыням, сут перетворены в амбротипічній техніці (неґатив на чорным фоні), будучы поміщеныма за іконостасом, в найсвятійшым місци храму, недоступным для вірных. То признака надзвычайной чести для одзеркаленых на них осіб.

Выстава єст приміром історичной емпатиі. З єдной стороны прикликує памят забытого. З другой же, приносит остережыня перед етнічном єрархізацийом (сеґреґацийом), а з третьой – тым, котры были підданы такій сеґреґациі, придає статус святой жертвы.

По тым, коли в 1940 році Німці ліквідували Ягайлоньскій Університет, в тото місце сотворили Інститут Німецкых Прац на Сході (ІДО – Institut für Deutsche Ostarbeit). Головном задачом той інституциі была аналіза історичных, антрополоґічных і економічных ресурсів окупуваных польскых земель. Частина проєктів і аналіз ІДО дотуляла ся цілів, якы німецкы власти хотіли реалізувати в Середній і Східній Европі по войні. Ішло так о економію, як і о етнічну політику: выокремліня і етнічну сеґреґацию підчыненого населіня.

Антрополоґічно-етноґрафічныма працами занимали ся расова і народознавча секциі. Аналізували антрополоґічне ріжницюваня, в тым медичну документацию, психолоґічны і социйолоґічны анкєты, та глядали ґенетичных доказів на німецкіст поєдных ґруп, якы мали бы служыти доказаню потребы ґерманізациі Карпат. Досліджыня ІДО проходили в місци жытя выселекцийонуваных соспільности, а участ в досліджынях была примусова.

фото: Русиньскє дівча з Новой Веси при Креници (журналистичны материялы)