В суботу, 15. липця/юлия т.р., в селі Высокє коло Рудной посвячено пропамятний крест вєдно з інформацийом таблицьом. Трираменний крест та таблиця, находячы ся в центрі села поблизко сельской світлиці, мают засвідчати про траґедию выгнаня в 1947 році. На таблици помічено текст так в лемківскым, як і польскым языках:
Нашым предкам выгнаным
зо своіх сел в Бескыдах,
котры гев на Высокым,
серед добрых люди,
нашли своє місце на земли…
В подіі, окрем чысленно згромадженых селян, участ брали родакы з дальшых реґіонів чужыны. Пришли тіж локальны власти. Посвячыня креста довершыли православны священникы: любіньскій декан о. Славомир Кондратюк (Рудна), о. Ігор Попович (Пшемків), о. Любомир Воргач (Ліґниця), о. Славомир Сороканич (Студзьонкы) та представник владыкы вроцлавско-щеціньской єпархіі Юрия – о. Юрий Щур. Проповід выголосил о. Попович. Присутний был тіж місцевий римокатолицкій парох. Пак члены церковного хору заспівали лемківску пісню «Горы нашы горы». Федор Габура выголосил доповід про історию Лемків і іх долю в 1947 році, та спомянул на тоты родины, якы оселили ся в Высокым. Дальше голос забрал долголітній церковний дяк і автор книжок про лемківскы справы – Адам Барна, прожываючий по выгнаню в околицях Высокого. Подякувал він за спільну молитву прибывшым священникам, а тіж спомянул на тых єґомостів, якы од 1947 рока несли душпастырску послугу на тій териториі, т.є. на оо. Штефана Бігуна, Димитрия Хыляка, Йоана Левяря та Михала Жука, а при котрых сам мал нагоду жакувати. По офіцийній части присутны были запрошены до місцевой світлиці, де за столами засіло більше як 200 осіб.
фот. Фома Кузяк