Народностный выбор засідав у новім складі. Участный быв і підпредседа парламенту

У віторок 21-го септембра 2021-го року в братіславскім владнім готелі Bôrik проходило 42-ге засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і роводу рівность.

Меншыновый выбор засідав у новім складі, кедьже в юлі проходили вольбы членів на далшый функчный період.

За русиньску народностну меншыну были за членів знова выбрати Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп. Русиньскы орґанізації, котры брали участь на вольбах, выбрали і двох членів – заступників, котрыма стали Мартін Караш і Петро Штефаняк. Тоты суть участны на засіданю выбору, покля рядный член не може взяти участь.

Выбрали нового підпредседу

Засіданя зачало святочным одкрытьом, в рамках котрого были членам выбору переданы декреты о їх зволіню. Декреты передавав Ласло Буковскый, уповномоченый влады СР про народностны меншыны, якый є єдночасно і председом народностного выбору.

Выбор у новім складі мав перед собов і вольбу підпредседу выбору. Тым дотеперь быв Мілан Якн Піліп, котрого русиньска народностна меншына номіновала і на далшый функчный період. Другым кандідатом быв Онрей Посс, член за німецьку мешныну, котрого номіновали чеська і моравска народностна меншына.

Кедьже Посс здобыв веце голосів, представитель карпатьскых Німців буде в слідуючім періоді на посаді підпредседу выбору, а тым став і членом Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і роводу рівность.

Новым секретарьом выбору, котрого менує председа, стала Софія Пенерова Даскалова з Уряду уповномоченого про народностны меншыны. Вычеряла на позіції Алену Котванову, котра наступила до фунцкії директоркы Фонду на підпору културы народностных меншын.

Членове народностного выбору так само выберали єдного члена дозорной рады меншынового фонду. На тоту посаду кандідовала Клавдія Секереш, номінантка мадярьской меншыны, і Марцел Фандак, котрого номіновала жыдівска народностна меншына. Тісне голосованя наконець на тоту позіцію выбрало Клавдію Секереш.

Участный і підпредседа парламенту

Віторкове засіданя мало і історічный момент. На засіданю быв участный і підпредседа Народной рады Словацькой републікы Ґабор Ґрендел. То першый раз, што підпредседа парламенту в цілій історії Выбору про народностны меншыны і етнічы ґрупы брав участь на засіданю.

Ґрендел підкреслив, же многораз ся бісідує, же меншыны мають на Словакії добры условія, но то ани здалека не є правдов. За його словами, покля бы так было, не є нам потрібный ани народностный выбор, ани фунцкія омбудсмана ці далшы орґаны, кедьже „вшытко уж бы было вырішено“. Наопак, як повів Ґрендел, якраз уряд омбудсамана може свідчіти, же рішыть много припадів, котры дотуляють ся діскрімінації меншын.

Акцентовав і то, же влада підтримує права народностных меншын а припомянув, же сучасна влада ся оправдала і за поліцайну акцію в ромскій осаді в Молдаві над Бодвов.

Підпредседа парламенту участным повів, же є радый, же може быти на засіданю і позорно собі выслухати справы і проблемы, котры рішають народностны меншыны. Хоць не міг быти з робочіх обовязків на цілім засіданю, кедьже в тот день засідав і парламент, дакілько раз вступив до діскусії ку окремым пунктам засіданя. Як сам повів, вірить, же на народностнім выборі не быв остатній раз.

Меншыновый фонд знова темов

Нажаль, і в рамках того засіданя быв єднов із головных тем Фонд на підпору културы народностных меншын. Хоць фаховы рады, котры схвальовали жадости о дотації засідали уж в марці і апрілю, з цілково 1483 підпореных проєктів за 13 меншын і інтеркултурный діалоґ было затля підписаных лем 628 проєктів, а з того лем 409 проєктів уж было і выплаченых.

Іщі гірше вызерають чісла, кедь ся посмотриме, же фонд тот рік перероздільовав коло 9 міліонів евр, з того є выплаченых лем дашто понад 2 міліоны.

За русиньску народностну меншыну, де было схваленых 137 проєктів, є підписаных лем 49 проєктів, выплаченых є 29, в цілковій сумі 96 670 евр. Притім русиньска меншына перероздільовала коло 500 тісяч евр на тот рік.

Членове выбору звертали увагу на то, же сучасна сітуація є вже крітічна. Лем за русиньску меншыну мож повісти, але тото саме є і у другых меншын, же выходить перідодічна преса цілый рік, роснуть довгы в друкарнях, але фактуры чекають на заплачіня і за културны події а іншы актівіты, на котры были схвалены грошы і были вже зреалізованы.

Як підкреслили і членове выбору за русиньску меншыну, така сістема робить з народностных орґанізацій довжників, і тото ся повторять каждый рік, што може вести аж ку ліквідації меншыновой културы обще.

Економічна директора фонду Даґмар Чертяньска на засіданю повіла, же фонд має мало людей, котры тот рік мусили навеце рішыти міморюдну вызву, яка была реалізована з причіны пандемії. Навеце ся в літі мінило веджіня фонду, кедьже быв конкурз на нового директора, што так само за їй словами запричінило спомаліня роботы. Проблемов суть і бюрократічны адміністратівны процесы.

Выбор прияв узнесіня, в котрім высловив неспокійность зо скоростьов адміністратівных процесів і процесів выплачаня проєктів. Рекомендовав Міністерству културы Словацькой републікы приготовити зміну закона о Фонді на підпору културы народностных меншын з цільом ускорити процесы, а так само пробадати можности звекшіня персоналного забезпечіня фонду посередництвом европскых проєктів, кедьже закон становлює лем 5 процент фінанцій фонду на забезпечіня його ходу.

Меншыновый закон фінішує

На засіданю бісідовало ся і о леґіслатівных процесах, котры дотуляють ся і народностных меншын а з тым повязанах актівітах уповномоченого.

Буковскый інформовав, же в рамках приготовліня закона о поставліню народностных меншын є готовых в праґрафовій верзії пять статей, далшы штири бы мали быти готовы в найблизшім часі.

В октобрі аж новембрі бы мали проходити конзултації о приготовленім законі з представителями народностных меншын, на кінцю рока бы мала быти приготовлена фінална верзія, котра буде передложена словацькій владі. В повязаню зо законом ся в маї 2022-го року одбуде і меджінародна конференція, котру буде орґанізовати Уряд уповномоченого, і на котрій ся буде порівняти словацькый закон з прикладами зо заграніча.

Якраз в слудіючім році бы ся закон о поставліню народностных меншын мав дістати і до словацького парламенту.

Проблематічный школьскый закон

Бісіда была і о новелі закона о выхові а освіті – тзв. школьскый закон, котру передкладать резорт школства.

Новела має дефіновати і народностну школу а народностне школьске заряджіня. Проблема в тім, же подля новелы бы народностна школа і народностне школьске заряджіня мали быти лем такы, де цілый навчално-выховный процес проходить в языку народностной меншыны. То є огрожіня і про русиньскы школы, котры не ведуть цілый процес в русиньскім языку, не мають на то ани учебникы. В припаді схваліня новелы у формі, яка є передложена, бы не были дефінованы як народностны.

Уповномоченый влады дав у меджірезортнім припомінковім процесі окрім іншого і пропозіцію, жебы дефініція народностной школы і народностного школьского заряджіня была розшырена на тоты, де і лем часть выховно-осівітнього процесу у вшыткых класах або в дакотрых класах проходить в языку народностной меншыны. Припомінка не была акцептована резортом школства.

Представителька міністерства школства на засіданю повіла, же затля іщі не є ясне, в якій верзії ся закон схвалить, і ці наконець не буде термін народностной школы розшыреный.

Членове выбору за русиньску меншыну мали так само вопрос, ці то, же школа не буде записана як народностна, овпливнить векшый норматів на школяря, котрый теперь існує про школы з навчалным языком народностной меншыны або навчаньом языка народностной меншыны. Одповідь на то натеперь не є, кедьже норматів не є дефінованый в законі.

Обговорили ся і актівіты депутата Дімешія

Членове выбору на засіданю обговорили і актівіты депутата Народной рады Словацькой републікы Дьордя Дімешія. Тот першый раз выкликав бурю, кедь два тыждні перед зачатком списованя жытелів хотів мінити вопросы, на котрых робило ся дакілько років допереду, і быв на наих досягненый консензус і в рамках народностных меншын.

Теперь депутат окрім іншого приготовлює новелу закона о выжываню языків народностных меншын, і быбор крітіковав, же не комунікує з представителями меншын, ани з уповномоченым про народностны меншыны. В медіях ся докінця высловлює, же він їднати з выбором і уповномоченым не потребує, і зневажує їх роль.

Выбор скрітіковав депутата, же своїма актівітами ничіть роботу воленых представителів народностных меншын. Цілый выбор – і часть за меншыны, і часть за державну справу а самосправу – єдноголосно прияв узнесіня, в котрім ся высловлює незгода з актуалнов леґіслатівнов актівностьов і діяньом а пувлічныма высловами депутата Дімешія, што до приготовльованой новелы закона о вжываню языків народностных меншын.

Пропозіцію депутата беруть членове выбору з меріторічного і обсягового погляду за плане рішіня а крітікують, же пропозіцію не конзултовав з представителями меншын, членами меншынового вбору, ани з ґестором односного закона.

Выбор повірив уповномоченого Ласла Буковского інформовати о тім узнесіню односны выборы Народной рады Словацькой републікы.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА