Народностный выбор схвалив замір закона о народностных меншынах. Міністер Лайчак быв проти

У четверь 23-го януара 2020-го року проходило у владнім готелі Bôrik в Братіславі XXXVI. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы ро людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Засіданя было остатнім в тім функчнім парламентнім періоді. Далше засіданя буде аж по парламентных выборах, што значіть, же ку зміні може прийти і на посаді председы выбору, котрым є все уповномоченый про народностны меншыны. На тій позіції є моментално Ласло Буковскый, котрый є номінантом коалічной партії Most-Híd.

Меншыновый выбор собі на засіданю схвалив план свойой діялности на 2020-ый рік. За найголовнішый пункт мож брати обговоріня леґіслатівного заміру закона о народностных меншынах, котрый доднесь Словакії бракує.

Замір схваленый, Лайчак быв проти

Членове выбору вже на своїм попереднім засіданю, котре проходило в новембрі 2019-го року, підпорили філозофію леґіслатівного заміру закона о народностных меншынах.

Леґіслатівный замір одкликує ся як на статі конштітуції, так і на меджінародны документы, котры дотуляють ся охороны людьскых прав і прав народностных меншын, і котрых є Словакія сіґнатарьом. Так само ся споминать Проґрамове выголошіня влады на рокы 2016 аж 2020, в котрім ся влада завязала хоронити народностны меншыны і творити условії про їх розвиток.

Од схваліня філозофії заміру мали меншыны можливость припомінковати леґіслатівный замір, жебы до нього дістати свої пожадавкы. На припомінкованя дістали документ і окремы міністерства, котры даякым способом до закона односять ся. Жаден із спомянутых резортів не быв проти схваліня леґіслатівного заміру, аж на Міністерство загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы, котре веде Мірослав Лайчак.

Міністер зачатком децембра дав своє выголошіня, в котрім крітіковав споминаный документ. Лайчак выразив крітіку ку дакотрым технічным термінам хоснованым в леґіслатівнім замірі, но головна неволя підпорити выпрацованя і схваліня закона о народностных меншынах у шефа словацькой діпломації выходила з його пересвідчіня, же народностны меншыны мають на Словакії надштандартны условії і не є треба прияти жаден новый закон.

Міністерство загранічных діл і европскых справ у народностнім выборі заступать Барбара Іллкова, котра голосовала і проти приятя проґраму засіданя з причіны, же ся на нім мало голосовати о приятю леґіслатівного заміру. Участным пак прочітала і позіцію міністра. Наперек тому выбор голосовав за приятя документу. Голосы за документ пришли як од коморы передставителів народностных меншын, так і з коморы, в котрій суть представителі державной справы і самосправы. Єдиный голос проти быв од представителькы Міністерства загранічных діл, котра то пожадала запротоколовати.

З чім рахує леґіслатівный замір?

До документу дістало ся ціле спектрум меншыновой проблематікы, што бы в припаді приятя закона комплексно рішыло позіцію меншын в Словацькій републіці.

Закон бы мав рішыти інштітуціоналне і матеріалне забезпечіня народностных меншын, їх партіціпацію, в рамках чого бы мало быти в леґіслатіві задефіноване, якым способом бы мали представителі меншын мати забезпеченых своїх представителів у воленых орґанах – парламенті, порадных орґанах самосправных країв ці в сельскых і містьскых заступительствах. Замір говорить і о компетенціах, котры бы мали мати меншыны в области школства, културы, підпоры хоснованя языка, но і в области господарьского і соціалного жывота.

Документ предпокладать леґіслатівне задефінованя области културы народностных меншын, языка народностных меншын, народностных медій, школства і мімовладных безпрофітовых орґанізацій. Закон бы мав обсяговати і то, якы сімболы і свята мають окремы народностны комуніты, хто їх встановить, як ся будуть реґістровати і коли будуть офіціалны.

Замір іде на Раду влады

Кедьже выбор подля свого штатуту може принимати основны становиска, котры суть про Раду влады Словацькой републікы ро людьскы права, народностны меншыны і родову рівность обовязковы, замір теперь піде на засіданя рады. Рада бы то мала на своїм засіданю схвалити лем формално і загнати владі.

Выбор жадать владу, жебы документ дала до свого леґіслатівного заміру, значіть, жебы ся приготовила параґрафова верзія закона о народностных меншынах і закон ся дістав на голосованя до парламенту.

Фактом є, же рада буде засідати аж по парламентных выборах, по котрых выникне і нова влада. Як ся до темы приятя закона буде односити нова владна векшына, зіставать вопросом.

Бісідовало ся о RTVS

На засіданю бісідовало ся і о народностнім высыланю у верейноправнім Розгласі і телевізії Словакії (RTVS). Членів выбору пришов о роботі у 2019-ім році інформовати директор Центру про народностне высыланя верейноправного телерозгласу Аттіла Ловас.

Ловас одпрезентовав штруктуру высыланя в радію і телевізії про окремы народностны меншыны і порівняв то з высыланьом у 2018-ім році. Основнов змінов у телевізнім высыланю є, же в році 2019 мадярьскы і ромскы проґрамы перешли під веджіня Секції народностного высыланя в Братіславі і остатні народностны проґрамы суть вырабляны під веджіньом Штудія RTVS в Кошыцях.

Шеф народностного высыланя підкрелив, же у 2019-ім році ся выравляли народностны проґрамы в телевізії і в літніх місяцях, што перед тым не было, приготовили ся дві публіцістікы і єден документ мімо плану выробы, ці то, же ся выробило 8 новых маґазіновых форматів мімо план выробы. По тім, што ся має тот рік спустити четвертый канал верейноправной телевізії, бы мало быти веце часу на проґрамовім окрузі Dvojka про народностне высыланя. То бы ся мало вказати на новых проґрамах про народностны меншыны.

В радію были в рамках народностного высыланя у 2019-ім році выроблены шпеціалны проґрамы о Новембрі 89. Прибыли і новы форматы проґрамів. Зачала ся і выроба чітань на продовжіня. Чітаня на продовжіня ся зачали робити по мадярьскы, ромскы і слідовати бы мали русиньскы чітаня. Народностне высыланя так по довгых роках холем частночно обновлює літературно-драматічну творчость. Ловас інформовав, же бы ся в тім мало далше продовжовати.

Аттіла Ловас спомянув, же з причіны, же народностне высыланя іде на цілословацькім радію Regina, є проблем з піднятьом часовой дотації про народностны проґрамы, што дотулять ся і русиньского высыланя.

Меджі основны зміны народностного высыланя у 2019-ім році належыть розділіня компетенцій меджі Братіславу і Кошыці, менше припадів невысыланя народностных проґрамів з причіны шпортовых подій, понад 20 годин выробы мімо план, телевізне высыланя в авґусті і нароснутя фінанцій на народностне высыланя о 250 тісяч евр.

Зачінають засідати рады

Членове выбору были інформованы і о діялности Фонду на підпору културы народностных меншын за 2019-ый рік. О фонді пришов інформовати його директор Норберт Молнар.

Фонд в році 2019 выплатив на проєкты суму 7 422 899,60 евр. Про русиньску народностну меншыну ішло 484 700 евр. Підпореных было 130 русиньскых проєктів, підписаных было 127 змлув. Трьоми жадателі од змлувы одступили.

Фаховы рады за окремы народностны меншыны і области културы вже зачали засідати і вырішують о проєктах на 2020-ый рік. Русиньска рада, котра є про вшыткы три встановлены области културы, буде засідати 13-го фебруара. Проєкты было мож подати до половины децембра 2019-го року.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА