Нагорода за ціложывотне діло про Іріну Гарді-Ковачевіч

Як інформовала аґентура Рутенпрес, на громаді Общества писателів Войводины, котра одбыла ся 18-го марца 2023-го року в Новім Саді (Сербія), была вручена русиньскій писательці Іріні Граді-Ковачевіч Нагорода за ціложывотне діло, за літературный опус.

За словами лавреаткы премії, нагороду спринимать і як оцініня русиньской літературы, котра є частьов войводиньской літературы.

Громаду одкрыв председа Общества писателів Войводины Йован Зівляк, котрый припомянув, же з причіны пандемії два рокы стріча не одбыла ся. І зато были на тогорічній стрічі оцінены за ціложывотне діло, книжку рока а переклад рока і далшы писатлі.

Нагороду за ціложывотне діло перед Ірінов Гарді-Ковачевіч з русиньскых писателів остатній раз здобыв Дюра Папгаргаї (рр. 1936 – 2008), а то іщі в 2001-ім році.

Іріна Гарді-Ковачевіч (1944 р.) народила ся в Рускім Керестурі. В Кулі закінчіла Середню економічну школу. У тім фаху робила лем курто. Любов ку літературі єй привела до редакції ґазеты Руске слово.

В часі, кедь зачала робити журналістку, почала і свою літературну творчость. До літературы вступила як поетка і шырша публіка єй знать головно через поезію. Першу збірку выдала у 1969-ім році під назвов На дланї заренко.

Попри журналістічній роботі закінчіла і Філозофічну факулту Універзіты в Новім Саді.  В роках 1974 – 1981 была редакторков молодежного часопису войводиньскых Русинів МАК. Потім знова робила в редакції ґазеты Руске слово, но уж як головный редактор новинок.

В році 1987 перешла до Дневника, де робила редакторку културной рубрікы, а пізніше была слободный репортер аж до свого одходу на пензію у 1999-ім році.

У 2016-ім році здобыла Премію Мірослава Стрібера за приповідкову книжку Нєбо над Керестуром. Книжку леґенд і приповідок выдало выдавництво Руске слово, а вышла і як авдіокнижка.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА