На тогорічній Панноніці леґендарні – буде ся діяло

Хоц початково мали запрашати головні такы ансамблі і такых артистів, якы першыраз будут выступувати в Польщы, то того рока запросили леґенды жанру. Дакус ся про тото посварили, але конец-кінцьом буде Ґоран Бреґовіч, Кочані Оркестар та The Bulgarian Voices Angelite. Уж о хвилю стартує 7. едиция Фестівалю Панноніка.

Орґанізаторы Фестівалю Панноніка (29.08-31.08.2019) заповідают рекордову едицию. Вчас головных концертів сподівают ся, што під сценом буде коло 7-8 тисячы люди. Разом через три дни в акциі участ возме більше як 20 тисячы люди. Знаный і узнаный бритийскій музичный часопис «Songline Magazine» причыслил підсандецкій Фестіваль Панноніка до найліпшых презентуючых етнічну музику та world music фестівалів на світі (!).

Леґенды жанру на сцені «в кряках під Попрадом»

Серед головных звізд тогорічной едициі єст Ґоран Бреґовіч, котрый выступит зо свойом відомом по цілым світі Весільно-Похоронном Оркєстром. «Леґендарный є Ґоран Бреґовіч, але леґендарна є і болгарска жіноча співоча ґрупа The Bulgarian Voices Angelite» – бесідує Войцєх Кнапік, директор фестівалю. «Ґрупа уж в 90. роках з великым успіхом концертувала по світі і двакратні была номінувана до нагороды Grammy. Певністю до леґенд причыслити треба і знаного сербского інструменталисту Бору Дуґіча, мастера фрулі, та македоньскій брасс банд Кочані Оркестар, знаный зо спілпрацы з Заком Кондоном (ансамбль Бейрут) і з рекордового чысла коверів своіх найбільшых гітів» – продолжат Войцєх Кнапік.

Вычыслены музикы то лем штырі причыны з долгой листы, чом того рока треба поіхати на фестіваль під Старый Санч. Музичный проґрам дополнюют болгарскій ансамбль Бісеров Сістерс, мадярскій ЕтноРом, з Польщы: Бум Бум Оркестар та Адам Струґ, італияньскій БароДром Оркестар, украіньскій Луіку, французскій Aälma Dili та сербско-польскій проєкт Стефан Младеновіч Оркестар.

Бартиці стігают до ся любителів балканьской музикы з цілого світа

«Од самого початку ідейом фестівалю было вказувати фраґмент світа з тяжком, непростом історийом, того барз нам близкого, мозаікового» – бесідує Уршуля Новак з проґрамовой рады фестівалю. «Світа зо стыку культур, языків, реліґіі і вшыткых можливых ріжниц. Полудньовый-Схід та Середину Европы одркывали сме для себе та участників Паннонікы з помочом улюбленой нами мизукы – барз сенсуальной, енерґетичной, але передовшыткым несподіваной під оглядом формы і гармоніі» – дополнят.

З рока на рік фестіваль ся побільшат, але орґанізаторы дбают, жебы лишал ся його камеральный характер. Сусідство Попрадского Ландшафтного Парку дозвалят на тзв. ресет, дозвалят одорвати ся од голосного великого світа і выпочати. Додатково, што влият на вынятковіст фестівалю, орґанізаторы мают на увазі акустичный комфорт свойой публикы, значыт то лем тілько, же буде о вельо менше децибелів, при захованю одповідньой енерґіі выступу.

Не лем концерты

Здає ся, што 12 концертів то вельо. Певністю найдут ся такы, котрым все є мало. Для них зрыхтувано більше як 60 (!) товаришучых подій, м.ін. буде йоґа з рана, збераня зіля, варштаты вырабляня домашніх косметиків і вельо інчых. Для вічні голодных буде зрыхтувана велика ґастрономічна стрефа з кухньом зо світа, безмясном, безмолочном ітп. та з міцевыма стравами.

Родины з дітми мают забезпечене специяльне, осібне – тыхє, шатрове поле. А при сцені – безпечнійшу зону, де дакус менше ся скаче. Для наймолодшых заплянувано вельо розмаітых забав, хоц орґанізаторы знают, што і так копа сіна буде найварже популярна…

До стрічы на фестівали! Медияльна ґрупа ЛЕМ.фм тіж гын буде.