В неділю 6-го октобра 2019-го року собі на Дуклі припомянули 75-ту річніцю Карпато-дукляньской операції. На пєтній події брали участь вшыткы трьоми найвысшы представителі Словацькой републікы – презідентка Зузана Чапутова, председа Народной рады Андрей Данко і премєр Петер Пеллеґріні.
6-тый октобер є в Словацькій републіці памятным дньом – Дньом героїв Карпато-дукляньской операції. Презідентка в неділю повіла, же Чехы, Словаци і Русины были почас операції в правилный час на правилнім місці, зато суть героями. Карпато-дукляньска операція была єднов із найтяжшых гірьскый операцій Другой світовой войны.
Боротьба о елементарьну правду
Премєр Петер Пеллеґріні почас пєтного акту кладжіня вінців ку Памятнику чехословацького армадного корпусу на Дуклі повів, же зачала боротьба о елементарьну правду. Як інформовала пресова аґентура TASR, премєр повів, же погробкове фашізму выходять вонка і пропонують свої правды о Словацькім штаті (войновім фашістічнім, позн. ред.) і його режімі.
Тых, котры на Дуклі пришли о своїх близкых, означів Пеллеґріні за носителів історічной памяти о індівідуалнім геройстві і одвазі, котры принесли поражку окупантів.
„Є смутным, же нашы вояци і тоты, котры ся хотіли вернути до отцюзнины, вертали ся через такзвану Брану смерти і першый раз із отцюзнинов стрітили ся в Долині смерти. Тота земля є насправды покроплена множеством крови. Зато ниґда не забудьме, а головно то не дозвольме днешнім погробкам фашізму, котры намагають ся нас пересвідчіти, же то было іншак,“ повів словацькый премєр, котрого цітовала аґентура.
Чехы, Словаци і Русины были в правилный час на правилнім місці
Почливость дукляньскым героям пришла оддати і презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова. Презідентка у своїм приговорі припомянула, же 6-ый октобер быв донедавна Дньом жертв Дуклі, теперь є то День героїв Карпато-дукляньской операції.
„Чую в тім велику різніцю. О жертвах бісідуєме втогды, кедь ся хтось нагодно знайде в неправилнім часі на неправилнім місці. Вшыткы Чехы, Словаци, Русины і членове далшых народностей, котры ту войовали в септембері і октобрі 1944-го року по боці совітьской армії, на тім місці не знайшли ся нагодно. Были в правилнім часі на правилнім місці, а зато пожертвованя, котре принесли отцюзнині, з них в моїх очах не робить жертвы, але героїв,“ повіла. Участників операції підняла як приклад досправдогого, жертвенного патріотізма.
Уділили памятны медайлы
На пєтнім акті коло Памятника чехословацького армадного корпусу на Дуклі окрім веце гостів зо Словакії і заграніча брали участь і войновы ветераны. Десятьом уділив міністер обороны Словацькой републікы Петер Ґайдош памятны медайлы.
Медайлу дістало пять войновых ветеранів із Словакії, штирьоми з Чеськой републікы, єдно оцініня было уділене in memoriam.
„Хвала Богу, же собі спомянули, бо за 40 років тоталіты єм не дістав ани раз. Єм фарар, за тоталіты нам їх не давали, но одколи минула, дістав єм 12, тото є 13-та,“ повів про аґентуру 90-річный прямый участник Карпато-дукляньской операції Даніел Коштяньскый.
Карпато-дукляньска операція
Карпато-дукляньска операція вступила до історії як найвекша і найкырвавіша битва лінії выходного фронту, котра є повязана з теріторійов Словакії. Войовали в ній войска Червеной армії і 1-го Чехословацького армадного корпусу ґенерала Людвіка Свободы.
В рамках Свободовой армії другов найвекшов народностнов ґрупов по Чехах были воюючі Русины, котры жертвовали свої жывоты за освободжіня і обновліня Чехословакії. Карпато-дукляньска операція мала злучіти повстанецькы силы Словацького народного повстаня із совітьскыма войсками, но стрітила ся з твердов протиатаков Німців в тяжкім терені. Операція проходила од 8-го септембра до 28-го октобра 1944-го року.
Окрім двох тісячів чехословацькых вояків в ній пришло о жывот 21 тісяч вояків Червеной армії. Теріторія, на котрій проходили найтяжшы бої, ся днесь зве Долина смерти.
Жрідло фотоґрафії: Zuzana Čaputová.
ЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА