Мы з вами. Будте з нами!

Мы з вами. Будте з нами! Тото гасло вночы з 20. на 21. серпня/авґуста 1968 р. чути было по цілій Чехословациі та в тій части Европы, де мож было зімати фрекфенциі радия з Прагы. Хоц в шістдесятых роках такого розвитку політичной ситуациі мож было ся сподівати, то цілий світ надіял ся, што тым разом братям, якы жыют посередині континенту, подарит ся высвободити, а інчых заохотит тото не продолжати тоталітарного систему.

Редакторы радия, котрых основна задача інформувати наштоден про вшыткы подіі і вшытко, што тыкат ся прямо слухачів, в ніч, коли то іх держава боронила ся перед зовнішньом і внутрішньом аґресийом, яка мала затримати демократичны зміны, свободу і правду, высылала фурт короткій коментар мы з вами… мы з вами…. На совітскы і просовітскы танкы і кулемьоты як заклятя выповіданы были лем слова солідарности і підпоры. Редакторам приходило тіж давати комунікаты і інформациі, якы были штораз то веце страшны.

Арміі «дружных держав» пришли з братском помочом, хоц люде ани си той помочы не желали. В комунікаті зрадників, серед котрых был і урядник высокой функциі русиньского походжыня, хотіли привернути спокій (клід). В місце тых цінности, якых по цілій державі, на яр 1968 р., жадал нарід, т.є. – правды, свободы і демокрациі, мал быти людям даруваний порядок. Доднес пропозицию «спокопю і порядку» мают як головний проґрам тоты утырвалячы і стабілізаторы, котры Лемкам і Русинам пропонували тот проґрам як єдиний і обовязуючий за часів Талергофу, антидержавных актів тридцетых років, допомоговых комітетів, коляборантів-«патризантів» і січовиків (подля некотрых «украіньского ренесансу») на Лемковині в роках 1939-1945. Спокій обіцювали і товарише з УСКТ і іх наслідовникы з украіньскых орґанізаций вславлены спілпрацьом з чужыма «спецслужбами» і фальсифікаторами істориі, творцями украіньскых нацийоналистичных лже-выстав і лже-таблиц. Іх ціль ввести антилемківскій пропаґандовий порядок.

Рано 21 авґуста, даде коло 7.00 годины, перед будовом чешского радия дішло до стрілянины. Од стороны Вацлавского Намістя люде поставили велику барикаду, яка затримала совітскы танкы. Тых шіст совітскых танків, якы пришли заняти радийо, оборона обсыпала каменями. Оборонці кричали до совітскых солдатів, жебы одступили. Єден танк віхал до барикады і хотіл єй розрушыти, але запалил ся од шмареных фляшок з бензином. Єден чловек вошол на барикаду і зачал махати нацийональном фаном свобідных Чехів, Словаків і Русинів. Застрілили го. Стріляли тіж до інчых люди. При фонтанні на Вацлавскым Намістю зрыхтували польовий шпыталь. Там першу медичну поміч достало вельох раненых. Пару люди вбили. Пополудни стріляли од Виноградской Алеі і згоріло дуже хыж, товды свобідне радийо было уж страчене….

Задача редакторів русиньскых медий, особливо радия – не молчати, інформувати, коментувати. Редакторы мали бы быти зо слухачами, а слхачів задача быти з нами – редакторами. Бо лем такы медиі, якы з одвагом голосят правду можут быти в тяжкій час взірцьом і символом для свого народу.