В неділю, 27. листопада/новембра т.р., в Кракові одбыл ся музычний спектакль, зорґанізуваний Братством Православной Молодежы п.н. «Jedność w różnorodności“ («Єдніст в ріжнорідности»). Представліня выставляне было в пивницях при православній парохіі Успіня Пресвятой Богородиці. Там же згромадили ся запрошены гості, не лем парохіяне, але тіж знаємы i родина выступуючых.
Молодіж мала на ціли вказати красу і богатство культур, з котрых ся выводит. Серед тых люди мож было найти Поляків, Росиян, Білорусинів, Украінців, Голендрів, але тіж Лемків. Ідея зродила ся на єдній з першых тогорічных стріч православной молодежы. Вышла она од священника, котрий од самого початку сперал мoлодіж. Найперше мал то быти концерт, але з часом переродило ся тото в дашто веце. Двом дівчатам, Яні Вер і Юлиті Ніколаюк, пришло на думку выставити пєсу, в котрій хотіли вказати єден ден з жытя віруючой, молодой дівчыны. Іх думка стрітила ся з апробатом другых членів.
Головныма героями были двоі молоды люде, хлопец і дівча, котры жыли згідні зо своіма традициями. Жытя тых люди ішло християньскым ритмом. Рано молитва, пак робота в поли, поміч родичам. В свобідным часі дівчына стрічала ся зо своім шугайом.
В спектакли выконаны были співанкы з ріжных сторін світа, напр. украіньска «Рідна мати моя», білорускы «Магутни Божа», »Люблю наш край», лемківска «Ей, повідала рыбка рыбці», польска «Zasiali górale», росийска «Родина». Представліня прикрашене было вершами знаных поетів – «Niepewność» Адама Міцкєвича, «Рукі маці» Максима Танка, ци прочытаний фраґмент з поемы Петра Мурянкы п.н. «Терен квитне».
Хореоґрафію і сценерию выдумала сама молодіж. Представліня показало, же хоц на сцені стрітили ся представникы ріжных народности, люде тоты знали найти спільний язык. Несе оно зо собом такє пересланя, же неважне, з котрого кута світа походиме, вшыткых нас лучыт Церков, при ній можеме ся єднати, стрічати, розвивати.
В спектакли взяло участ двох Лемків – Александер Клинковскій і Ігор Трохановскій. Своім пригрываньом на інструментах і співом приближыли обзераючым красу лемківской культуры.
Думам, же праца, котру молодіж в тото вложыла, є гідна великой похвалы, але повинна быти тіж взором і заохочыньом до діяня для інчых молодых люди, молодых Лемків, жебы вказувати ся другым, пошырювати богатство нашой культуры.
Участникам ґратулюєме выступу і желаме вытырвалости.
Відеореляцию найдете за мотузками: част вступна і головна, а пониже мож обізрити знимкы зо спектаклю, выконаны через Катерину Сьвєркот (Katarzyna Świerkot).