Музика, ковбасы і перемога

Ближыть ся нам фестівалова сезона. І тот рік можеме повісти, же тото, што не подарило ся у Свіднику, подарило ся в Камюнці. Курто: Русины собі приписали єдну малу перемогу.

Кедь у 2013-ім році Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику почала орґанізовати Русиньскый фестівал – Фестівал културы Русинів Словакії, цільом было, жебы такым способом вытиснути фестівал українізачный, котрый там орґанізує Союз „Русинів-Українців“ Словацькой републікы.

Русиньскый фестівал тот рік буде мати вже 13-ый річник, але ціль сповнити ся, нажаль, не подарило. Самособов, україньскый фестівал у Свіднику уж має свої золоты часы за собов. Не помагать му ани то, же Русины роблять властный фестівал в тім самім місті, єден рік ся вже експеріментовало і з перенесіньом части проґраму до Пряшова, але факт є такый, же україньскый фестівал і далше у Свіднику робить ся.

Оно то є барз просте. Не очекуйме, же ціле русиньске населіня буде населіня будителів, котре не піде на подію, кедь є українізачна. Ніт. Людям старчіть дати шумні зроблену фестівалову сцену, жыву музику, ковбасы і пиво в шатрах в рамках ареалу, і гостів собі така подія все найде.

Не бісідуючі уж о тім, же і меджі русиньскыма співаками, музикантани, найдуть ся такы, котрым якась народна ідея не може боронити в заробліню грошей. Значіть, люди на сцені видять „своїх“, помеджі то ся всуне дашто дірек україньске, но а што і як ся бісідує з боку орґанізаторів із сцены, то вже никого не інтересує, гейже?

Резултат тых і далшых обставин є єдиный, і то тот, котрый сьме вже спомянули высше. Свідник днесь не має єден, але два фестівалы, а єден собі спокійно далше українізує. Тот рік то уж буде 71-ый раз.

Камюнка то, по роках крітікы, теперь вырішыла екцелентно.

Зміна тот рік буде в Камюнці. Іщі в другім тогорічнім выданю україноязычной ґазеты Союзу „Русинів-Українців“ – Нове життя, быв публікованый календарь централных акцій той орґанізації. Зістало їх вже лем вісем. В позначці під календарьом было написане, же головным орґанізатором „60-го Фестівалу фолклору Русинів-Українців Словакії“, якый ся декады одбывать в русиньскім селі Камюнка, буде село у співпраці із Союзом.

Але реалность є інша. Село перевзяло контролю над фестівалом, котрый собі Союз тримав із вшыткых сил вєдно із свідницькым, а за партнера в орґанізованю взяло Русиньску оброду на Словеньску. Фестівал так само змінив назву на Камюнка – фестівал фолклору Русинів.

Іщі перед тым як выникнув русиньскый фестівал у Свіднику, але і пак, много раз были намагы, жебы Русины перевзяли тот україньскый фестівал. Ясне діло, же Союз то не хотів пустити. Лемже у Свіднику ани з боку самосправы – міста, не была даяка велика воля помочі в тій думці Русинам. Могло то скінчіти цалком іншак, кебы ся подобный маневер як в Камюнці зреалізовав з боку міста Свідник.

Але не стало ся. А так собі днесь можете выбрати, ці ідете у Свіднику на русиньскый, ці на українізачный фестівал, або, што є доста частым явом, музику выслухате і ковбасу окоштуєте на обидвох подіях.

Камюнка то, по роках крітікы, теперь вырішыла екцелентно, а треба ясно знати, же по тій скушености в Камюнці Союз якбач не приступить на жадны подобны договоры у Свіднику, ани ниґде, де їм іщі дашто зістало. Але то не є траґедія. Як єм споминав высше, зістало їм уж лем вісем централных подій, і они самы часом выцофають. Не мають уж на то потенціал людьскый, кедьже є то орґанізація без ґенерачной выміны, без молодых.

І так можеме радостно сконштатовати: На фронтовій лінії меджі фестіваловов сценов, музиков і ковбасов маєме далшу перемогу. В Камюнці. Без жартів, ґратулую Камюнчанам, же то наконець вырішыли.

Жебы нас тот оптімізм барз не зопсув, можеме, уж не так весело, сконштатовати і то, же іншы проблемы, наприклад русиньске школство, зістали в тій самій мізерії.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.