Мож помочы выкупити ліс, жебы оддати му свободу. Акция Свобідный Ліс

Хотят сотворити ліс, в котрым не буде мож полювати, ани вытинати дерева. Має то быти выняткове місце для вшыткых. Мєшко і Каролина Станіславскы хотят коло Мысцовой сотворити, як то окрисляют, «свобідный ліс». На тепер зберают грошы на купліня землі.

Одкале сте і де ідете?

Што раз частійше бесідуєме, што мы з ліса і што раз частійше спостерігаме, же нашы крокы ідут ґу лісови. В остатніх роках велику част рока прожывали сме на Лемковині, охочо гын вертаме. В горы постепенно переносиме наше жытя, котре з часом перестаєме розграничати на тото професийне і приватне.

Што Вас пхнуло до того, жебы выкупити кавальчык Карпатской Пущы? Ци то звязане з Вашом оціном ґаздуваня тыма лісами Державныма Лісами і Нацийональныма Парками?

Більшіст рока проводиме в лісі, в натурі. Находиме гын спокій і хочеме, жебы інчы люде тіж го нашли, зато ведеме варштаты, выправы і одособніня під назвом Бытя в Лісі. В остатнім часі тяжко нам найти місце, де не чути бы было гуркоту пил і стріляня полювачів, хоц глядали сме в найдикшых кутиках Польщы. Трафляло ся, што хтоси бесідувал: іхайте в тото, або тамто місце, там є красный, старый ліс… а коли сме гын дотерали, вказувало ся, што по лісі оставали лем велич заглубліня (колеіны) з болотом, попристераны рештками поломленого голузя по вывозі дерева. Почули сме, што хочеме штоси зробити, жебы сохранити бодай маленькій кавальчык ліса перед таком дольом, жебы і мы, люде, і так само звірята мали ся де сохранити. Так же зродила ся акция соспільного фінансуваня, о котрій більше мож почытати на www.byciewlesie.pl/wolnylas, а тіж на ґамбокнижці.

Яка ціль акциі? Што пак, кєд уж го купите, стане ся з лісом?

Кєд іде о материяльну ціль акциі – то выкупити більше як 5 гектарів ліса (на початок) і переформуваня го з ґаздівского ліса, постеріганого як місце до браня дерева, в свого рода резерват, де буде мож в спокою пережывати натуру. Є іщы інча ціль, быти може важнійша. Хочеме вказати, же мож быти в лісі з таком самом пошаном, як товды, коли заходиме до дакого дохыж. Як соспільство, знаме, што не любиме, жебы дахто входил нам до постелі в черевіках, жебы заберал нам без звіданя і застановліня образы зо стін, лем зато, што ся нам люблят. Ліс являт ся хыжом для вельох сотворінь і хочеме, жебы был трактуваный з пошаном.

Ци ліс буде удоступняный інчым людям? Кєд так, то на якых принципах?

Не мусиме го удоступняти. Тот ліс буде просто… свій. Віриме, же в каждым чловеку є глубоко закорінена пошана, о котрій споминала-м. Видиме чловека, як част цілости Сотворіня, неодлучный елемент натуры і хочеме, жебы міг быти в лісі, коли му треба. В своіх варштатах звертаме увагу участників барже на бытя в лісі і пережываня, нич на материяльный хосен. Акция зове ся Свобідный Ліс. Не хочеме писати реґуляміну і вызначати штывных принципів, надієме ся, што не буде то потрібне. Тых, котры будут приходити, будеме просити заховати тишу і можливу найменьшу інґеренцию в натуральны процесы того місця.

А ци не думате, што лісом треба ся даяк опікувати? Реґулювати ґатунковый склад? Давати можности одновліня ліса?

Лiс через тисячы років знал задбати о себе. Ци то не ароґанцкє зо страны чловека думати, што маме право реґулювати ґатунковый склад? Мі то приводит думаня з часів другой світовой войны. Вельо выедукуваных осіб має цілу ґаму арґументів промавляючых за таком реґуляцийом, але мене тото не переконує. Здає ся мі, же чловек свойом пробом, контролюваня природы радше нищыт єй гармонію, хоц часто думат, што єй вертат.

Де находит ся ліс, кторый хочете купити? Знаме, што є то околиця Мысцовой, але ци в тым місци ліс был од все, ци то вторично залісене місце?

Подля доступных інформаций, в тым місци ліс был од все. То не вторичне залісіня. Видно в ним єднак видимы сліды діяльности чловека. Хочеме сотворити в тым місци зачаток місця, в котрым дерева будут ся мочы зостаріти, де ліс буде міг помалы вертати до свойого натурального ритму. Коли лісы будут фурт так експлоатуваны, як сут тепер, будучому поколіню чужый буде видок дерева старшого як 120 років. Менше більше тілько то зрубный вік, по осягніню котрого дерево в ґаздівскым лісі є вытинане. Для нас бытя серед старых дерев, має велику вартіст. Думам, што більшіст люди, котры бывают в лісі, розуміє о яку вартіст іде.

Ци діяня поєдного чловека мают силу змінити дашто в зрівнаню з великыма корпорациями, котры надувают консимпцийонізм?

Ацкию Свобідный Ліс зачали сме во двоє. Днес, по двох тыжнях, 3.300 осіб удоступнило інформацию о акциі на ґамбокнижці, а більше як 550 підперло єй фінансово, або оферуючы своі услугы ци выробы ручной роботы, як нагороды для вплачаючых. Тото, што называме корпорацийом, не складат ся з ничого інчого, як з поєдных осіб. Де інде може пройти правдива переміна, як не в свідомости каждого чловека?

Од все сте были близко натуры? Ци зморило Вас місто і рішыли сте змінити своє жытя?

Мєшко од дітиньства вельо часу проводил з родином в горах. Як выховалам ся в місті. Коли єм мала 18 років, зачала єм подорожувати і што раз більше часу прожывати близко натуры. Зміна постепенно приходила, але тепер обоє знаме, што хочеме жыти в тихым місци і запрашати там інчых, жебы виділи, што хоц світ так жене, то спокій є іщы можливый.

Што робите на штоден?

Тяжко одречы мі на тото звідня, зато што каждый ден єст інчый. Не робиме на етаті, зато маме можніст робити тото, што любиме і што могло бы быти добре для інчых. Колиси барз вельо вандрували сме по світі, але почули сме, што пришол час, жебы зачати ділити ся тым, што сме пережыли і осадити тото в культурі і реалиях Польщы – місця, з котрого ся выводиме. Розвинули сме сотворену Мєшком ініциятиву Бытя в Лісі і то єй посвячаме більшіст часу штоденного жытя. Зголошуют ся до нас поєдны люде, але і інституциі, котры просят зорґанізувати лісовы занятя для діти ідорослых (www.byciewlesie.pl). В нашых варштатах хоснуєме мудріст інчых, культру, але і народны польскы, тіж лемківскы, пісні і оповіданя. Особливі пісні. Сут нам барз близкы.

Частю Вашых варштатів сут одосібніня (Vision Questy), значыт же через 2-3 дни участникы остают в выбраных через себе місци без ідла і без выходжыня за невеликій, вызначеный галузями круг. Як выглядат тото в практиці? Лишате люди самых собі? Зазерате до них? Даяк помагате?

Першым етапом Vision Quest є дост обшырне введіня, якє має зрыхтувати участників на тото пережытя. Не лишаме люди самых собі, то радше люде самы зо собом ідут до ліса. Мы через цілый час одосібніня чуваме. Кєд бы діяло ся дашто недобре, в каждым моменті можут до нас прити, або нас закликати.

Як люде радят собі з том ситуацийом?

Декотры чуют ся безпечні і час летит ім барз мило. Чуют гейбы стапляют ся з натуром. Інчы борют ся з вельома проблемами. Часто являт ся внутрішній критик, котрый бесідує: повинен єс іщы ліпше постити, чом лежыш, а не сідиш, ты слабый і інчы того рода річы. Окрем того, участникы змагают ся зо студенотом, боязню, нетерпеливістю… Вельо з них, вертаючы, стверджат єднак, што было то єдно з найважнійшых пережыть в іх жытю. Дакотры по вельох місяцях пишут до нас, же по одоібніню вельо змінило ся в іх жытю – напримір спостерегли, як невельо треба, жебы не лем пережыти, але жебы быти щестливым. Завдякы тому консумуют меньше, не треба ім так вельо зарабляти, мают більше часу для себе, жыют спокійнійше.

Обоє медитуєте. Ліс тому сприят?

В нашым одчутю так. Але думам, што не є то одповід для каждого. Ліс єст інтенсивный. Треба мати в собі готовіст на того рода пережытя.

Што дає близкій контакт з натуром?

Мі дозвалят вернути до балянсу, чути тото, што істинно важне для мене і назовни. Вчыт, як діяти в почутю спокою, а не компульсивні. Позвалят вернути до коренів, почути, што як чловек не мушу быти в природі інтрузом, але можу припомнути собі, як быти єй полноправным елементом. Вчыт ня тіж пошаны для жытя і вмераня та вказує, як быти гев і тепер.

Акцию мож фінансово підперти через кампанію на портали zrzutka.pl
Сайт акциі на ґамбокнижці: Свобідный Ліс

Фот. Ґб Бытя в Лісі