Модны тренды

Модны тренды ся дотулятюь многых областей жывота, не лем облечіня. Модны тренды суть і в політіці. За єден такый модный тренд бы ся дало означіти шторічне вывішованя тібетьского флаґу. Ініціатіва выникла в 90-ых роках минулого столітя в западній Европі, но поступно ся росшырила і до держав як Чеська републіка, Польща, Словакія.

Зо спомянутых держав є в тій події найактівніша якбач Чеська републіка. В році 2016 флаґ Тібету вывісило 753 містьскых або сельскых, припадно крайскых урядів і 117 школ. Было уж і так, же флаґ вісів і на міністерстві. Модный тренд, котрому самособов популарность і рекламу по цілім світі робить далайлама, є в Чеській републіці веце як дома.

Флаґ ся вывішує 10-го марца. Втогды ся припоминать річніця Тібетьского народного повстаня, котре почало 10-го марца 1959-го року і было револтов проти кітайского комуністічного режіму. Самособов, коріня того повстаня треба глядати в роках 1950 – 1951, коли кітайска армада вторгла на теріторію Тібету і взяла єй під контролю Пекінґу. Веце як 86 тісяч людей было забитых і далйлама втік до екзілу, котрый нашов в Індії.

Напрік тому, же не хочу злегшовати смутны події із року 1959, коло котрых вмерло велике множество людей, напрік тому, же не хочу злегшовати порушованя людьскых прав з боку Кітаю (лем ту треба підкреслити, же то не є лем односно Тібетянів), вывішованя флаґів з боку реґіоналных політіків в Чеській републіці не можу брати іншак, як модный тренд. І є на то веце причін.

По перше, на Тібет собі довгы рокы робили претензії як Кітай, так і Великобрітанія ці Росія. По занику кітайской дінастії Чхінґ в році 1911 правда Тібет выголосив незалежность, но тоту незалежность ниґда не вызнала жадна держава, значіть, Тібет ани ниґда не быв будьякым субєктом міджінародного права. Аж наконець в 1950-ім році Пекінґ перевзяв контролю над теріторійов, котру і так мав цілый світ абсолутно на даякых остатніх місцях своїх політічных інтересів, в тім чіслі і Чехословакія. По друге, Тібет напрік злым условіям односно людьскых прав, но ту зясь треба припомянути, же тото не дотулять ся лем Тібетянів, має в рамках Кітаю форму автономії. По третє, офіціална лінія Чеськой републікы ясно вызнавать політіку єднотного Кітаю, розумій – вызнавать то, же Тібет є частьов Кітаю. І зато все вывішіня флаґу має быти лем підпоров людей, односно порушованя людьскых прав, не підпоров даякых сепаратістічных намагань. Но як раз із тых причін вывішованя флаґу чесьскыма реґіоналныма політіками про мене не може быти ничім іншым, лем якымсь модным трендом. Вывішованя того флаґу міністром чеськой влады на будові міністерства вже можу брати лем як невыдарену комедію. А є ту іщі єдна важна причіна, чом ся мі цілый тот цірк коло тібетьского флаґу видить веце модным трендом, котрый має добру рекламу, як досправдовов намагов выразити підпору людям, котрых права суть порушованы.

На чеській політіці є чудне, і мож то видіти шторік 28-го октобра, коли ся святкує выникнутя Чехословацькой републікы, же Прага не принимать сучасну Чеську републіку лем як наслідницьку державу Чехословакії, но бере єй якбы неперервану контінуіту той самой державы, котра правда змінила назву, пришла о дві історічны теріторії – наперед Підкарпатя, потім о Словакію, но цілы святкованя і проявы на тых святкованях вызерають так, як кібы все ішло о тоту саму державу, котра выникла 28-го октобра 1918-го року, і в котрій жыють доднесь. В порядку, лем потім, кідь так досправды думають, не пасує в цілім контексті єдна барз важна справа. Як є можливе, же права тых, котры з нима основали державу, яку святкують, їх нияк не інтересують. Як є можливе, же діскузія о правах Тібетянів є предметом політічного діскурзу, но права Русинів в днешній Україні не суть інтересом никого?

Є інтересне, же чеськы реґіоналны політіци, докінця і подакотры міністры, довидять аж до Тібету, але не довидять собі за плечі.

І зато вывішованя тібетьского флаґу беру як модный тренд. Трендом бы то про мене не было, кібы єднако тых самых політіків інтересовало і то, же 25 років, што є періодом незалежной Україны, Русины не суть вызнаныма і порушують ся їх людьскы права. Притім Русины не лем вєдно із Чехами і Словаками засновали державу, о котрій собі многы Чехы думають, же в ній властно жыють доднесь хоць ся зменшыла, но їх теріторія была в рамках Сент-Жерменьского договору брана як окрема єдиніця, нарозділ од Тібету, котра ся сама приєднала до Чехословакії, но мала їй быти дана автономія. Зато є на місці вопрос. Чом політіци, котры вывішують тібетьскы флаґы, і котрым не іде о теріторіялный сепаратізм Тібету, а іде о підпору тых, котрых права суть порушованы, не вывішують і флаґы русиньскы, не як підпору даякого теріторіялного сепаратізма, а як підпору людей, котрых права суть порушованы? О то веце, же іде о народ, котрый з нима творив історію, котрый з нима будовав державу. Датумів на таку підпору бы было веце – підписаня Сен-Жерменьского договору, підписаня Декларації сполочных намірінь, ці докінця і сам 28-ый октобер – день выникнутя републікы.

Кідь увиджу таку актівность з боку чеськых реґіоналных політіків, потім увірю їх щірым намагам о підпору людьскых прав і свої слова о модных трендах одкличу. Лем на то бы сьме якбач мусили найти даяке „втілене русиньске божство“, котре бы їм то цілый час припоминало.

На фотоґрафії: Бывшый Моравскый земскый сейм, днесь будова Конштітучного суду Чеськой републікы в Бырні. Жрідло: Wikipedia.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА