Предвчера минуло 10 років од дня смерти Іштвана Удвария (*14. липця/юлия 1950 р. Торньошпальца – +9. листопада/новембра 2005, Ніредьгаза), выдатного русиністы, професора, основателя і долголітнього ведучого катедры украіньской і русиньской філолоґіі Ніредьгазской Высшой Школы (Nyíregyházi Főiskola).
Проф. І. Удварий в 1975 р. скінчыл історию і росийску філолоґію на Університеті Лайоша Кошута в Дебречыні, а пак 3 рокы учытелювал в місті Кішварда. В 1978 р. остал выкладовцьом в Ніредьгазскій Высшій Школі (до 2000 р. знаній як Педаґоґічна Школа ім. Дьордя Бешшенеі). Свою маґістерску працу посвятил мадяризмам в бачваньскым вариянті русиньского языка, а докторску – писменности Русинів в XVIII столітю. Величезну част свойой науковой карєру посвятил на досліджыня в обшыри русиністыкы. Был промотором маґістерскых і докторскых русиністычных і інчых дисертаций. Сам орґанізувал і брал участ в вельох конференциях. На Высшій Школі в Ніредьгазі выкладал росийскій язык і літературу. В 2002 р. провюл акредитацию катедры украіньской і русиньской філолоґіі, діючой перше як інститут, будучой важным світовым осередком мадяро-рутеністычных досліджынь. Будучы дослідником вельох науковых обшыри, проф. Іштван Удварий был автором підручників, науковых прац, книжок, статій, котры односили ся до ріжных посторів языкознавства, літературы, етноґрафіі, істориі, реліґіі, а іх чысло рахуване єст в тисячах (доступне в електронічній версиі).
Проф. Іштван Удварий то участник вельох медженародовых конференций, член вельох науковых асоцияций і лавреат вельох премій, нагорід і одзначынь. Вмер 9. листопада/новембра 2005 р. в Ніредьгазі, маючы лем 55 років.
В 2010 р., в 5. річницю смерти і 60. річницю народжыня, на памят проф. Іштвана Удвария была орґанізувана наукова конференция. Подібна конференция буде проходила в найблизшу пятницю 13. листопада/новембра в Будапешті.