Міністерство

Раз

Єдиний знаний мі русиньскій гіпстер, жыючий в Ужгороді, коротко зрецензувал мою публицистику. Чом пишеш так, як бы світ кругом был лем чорний і білий? Ци не постерігаш того, што реальніст єст дуже більше покомпликувана. Явиска і процесы сут нюансуваны, людскы діяня детермінуваны залежностями, а вшелеяка свобода ограничена законами і єрархійом? Признал єм му правду в тым, же при писаню про достоменніст, ідентифікацию і односины в середині лемківской ґрупы єм принципияльний. Або тото, або не тото. Чорне – біле. Ден або ніч. Лем в Ужгорді, і вночы, в товаристві русиньского гіпстера, мож ся чути як за дня. Само біле. Там найліпше мож гостити ся і бесідувати до білого рана і то лем про найтяжшы проблемы жывота: про русиньскій театр, рідну поезию, історию Карпатской Руси, або нарід.

Хоц намагам ся писати легкы тексты до чытаня каждому, котры часто прикрашены сут старыма анеґдотами, ліпшыма або планнійшыма фиґлями, такы, якы найчастійше поплітат ся в теты на імянинах, то раз за час хотіл бы-м написати і важнійший фельєтон. Лем ани не знате, дорогы чытальникы, яка то тяжка і мозольна праца. Досправды – чорна робота. Порахувал єм, што в рамках публицистичной писанины поміщеной на портали Лем.фм нашкрябал єм дотля праві 300 сторінок, вшыткы по русиньскы. Груба книга. І ани не знате, кілько ся мусіл при тым натрудити наш пан коректор і пані ґрафічка?

Давны штоденникы поміщали оголошыня про публичны обороны докторскых дисертаций. В анонсі была подана дата і місце, де каждий може прити просто з двора і нещастному претендентови до наукового лавру дати звіданя, якє лем си задумат. В Кракові, в час докторскых розправ, пострах сіял єден особник заінтересуваний розвитком польской наукы в каждій дисциплині і дослідничій специялізациі. Од нього докторант діставал постійно єден і тот сам вопрос – ци не жаль вытрачати папір на такы розправы? В добі електорнікы проблем шануваня целюльозы покус ся розвязал. Подібных вопросів з двора ся не бою. До критикы єм привыкнул, до порушуваня принципів і права – ніт. Зато дале буде лем про порушуваня законів і обычаів тыма, котрым ся видит же сут в праві і можут справувати ся як інтруз на оборонах дисертаций, шырити бекзарно лож і дзьоґати до Руской Бурсы і до радия лем.фм фурт. Само чорне.

Два 

5. мая 2012 р. польскє міністерство властиве до справ меншын скликало стрічу представників лемківской меншыны, жебы провести консультациі в справі покликаня міністром лемківской інституциі культуры. На зачатку зобраня Богдан Ґоч з Зындрановы запропонувал, жебы стріча в міністерстві не была нагрывана репортерами радия Лем.фм.

Єднако, на жаданя некотрых участных, ґазда стрічы, то єст представник міністра, дозволил нагрывати і емітувати дискусию. Завдякы тому, вшыткым могло стати ся ясне – хто за тым, жебы Лемкы інституцию культуры мали, хто за тым, жебы єй не было, хто был консультуваний в тій справі, а кому ся лем здало, же консультуваний не был. І в тот час представникы лемківской меншыны могли оповісти ся – тото, або не тото. Хотят лемківску державну інституцию, ци не хотят. Цінят сой дачыю роботу, ци пришли єй бомбардувати. Богдан Ґоч был єдным з тых, котры старань другых не доцінили. О місяц своім поглядам дал доказ на писмі, а потім іщы в «Бесіді». Але во Варшаві не хотіл, жебы його слова о неакцептуваню проєкту зрыхтуваного Руском Бурсом пішли в світ. Не лем был против проєктови, але был против так, жебы никотрий зо слухачів того не почул. Тым способом доказал свій ідеовий погляд на справу свободы слова і цініня собом пошырюваня інформаций, тыкаючых ся Лемків і Лемковины вшыткым охочым слухати. Чом єм не протестувал товды? А по што было додатково укріпляти кояліцию згідных антибурсаків? І так на конец варшавскых консультаций Петро Трохановскій дал короткій, але сутьовий коментар ріжным експертам і вшыткым інчым.

Основным же хосном, якій выкарал ся 5. мая 2012 р. в Міністерстві Адміністрациі і Цифризациі, было утверджене авторитетом міністра право до свободы слова, і до робліня явныма слів, поступків і документів, котры тыкают ся лемківской етнічной меншыны – і то не лем єдной нелюбленой орґанізациі, але вшыткых. Міністер остал товды прихыльником громадскых свобід, признаных Лемкам, котры хотіл одобрати представник музею в Зындрановій. І не думам, жебы міністер змінил принципіяльний підхід до бороніня свободы слова пред тыма, котры тому праву противдіют.

Але никотра свобода дана Русинам раз не тырват на все. Такой фурт треба бороти ся, жебы антигромадскы, недемократичны контрреволюцийонеры квестийонували і дозваляли си не шанувати принципы. Не порушали даных законами прав і признаня Лемків як бездержавной нацийональной меншыны. За остатній тыжден представникы двох орґанізаций доказали брак пошаны для свободы слова, протиставили ся праву до інформуваня і признаня для роботы лемківскых журналистів. Тісно спілпрацюючы орґанізациі «Lemko Tower» з Лугів і «Обєднаня Лемків» з Ґорлиц, ґрупуют головно Украінців і согласных з нима украінізаторів, з якых некторы мают і лемківскє походжыня. Обі орґанізациі спілтворят, або спілпрацуют з найбарже аґресивныма антирусиньскыма середовисками в Польщы і за границями. Інформацийну бльокаду можливости поміщаня правдывых вісти доказали лем припадком в єдным часі, скоординуваным з украіньскым фестівальом в Ждыни. Істеричны, поспішны діяня обох перейдут до істориі довєдна з ріжныма інчыма пакостями, атаками, очорняньом і заказами, котры од 2011 р. раз за час ся трафляли. І то не лем тоты три приведены орґанізациі боронили ся перед свободом інформуваня, такых было більше. Та чом єм скорше не протестувал?

Три

Моя учытелька математикы з ліґницкой школы была долго терпелива при провірюваню знаня ученика при таблици. Чудувала єй спокійніст, зрозумліня, добродячніст і благовольство. Долго підповідала, поясняла і направляла на правильне розвязаня математичной задачы того, котрий, як одраз было каждому ясне, был нияк математично несхопний, а домашню задачу, в час павзы, подарило ся му од другого переписати. На выбороніня ся ученик мал много шанс, лем іх них не хоснувал. Професорка математикы была спокійна до часу, коли ученник-іґнорант перешол даяку нездефініювану границю єй терпеливости і спокійности. Дост іграшок. Товды, безпардоново і скоро, был одосланий до лавкы одпочнути. Не было помилуваня. Каждий мусіл признати, што і так долго міг выставляти терпеливіст математичкы на пробу.

І споминана коаліция ворогів свободы слова мала скорше даных вельо шанс. Могли, як ученник при ліґницкій таблици, хоснувати порады, поправити блуды, ачий і спілпрацувати при творіню общерусиньскых медий довєдна з Руском Бурсом. Не хотіли. Ждали на павзу. Скалькулювали, же ліпше ім іти інчым путьом, атакувати і перти до конфронтациі, а наконец представити, же то они сут атакуваны. Услужны тетичкы не сплят. В темну нічку доносы пишут… Міністер знат чытати. Оддавна знат, што ціла ціла Руска Бурса зла, они найліпшы. По першым антибурсяным пашквіли міг не знати, по десятым знат. Нездефініюваня границя перекрочена. Евалюация ґрантовых ефектів іх медияльной роботы привела до высловліня міністром опініі про нетрафлений бізнесовий проєкт. Упс…

Кєд ся не щестит – то уж доцяп. Так званий «орґанізацийний комітет» украіньской імпрезы в Ждыни дозволил си одмовити двом редакотрам радия Лем.фм «акредитациі». Написали цитую – «…з огляду на негарди заграня редакторів Вашого радіа під час минулорічной Ватри…» приділяют делеґацию лем радийовому фотоґрафови. Ясне, образкы то гіперрадийовий жанр выповіды. Добрий фиґєль.

Котры редакторы нашого (бо не іхнього) радия негарді ся заховали влони? Міг ним быти лем єден редактор. Был там присутний і опонувал коли публициста з Зеленой Горы оповідал розкошны фиґлі про рускы танкы на Лемковині. Йой, Павле Ханасе, негарді єс ся заховувал. Ідий до кута, на гороху клякнути пред «оргкомітетом». Тебе лем даде послати, а наробиш біды, котра приписана єст ґрупово вшыткым і памятана роками. Нарозраблял єс, як пяний заяц в капусті. Позлостил єс гардых. Не ліпше ти было в бурсі сідити?

І того рока орґанізуючы украінізацийну імпрезу, роблену як лемківскій ґрант, зачали од фантастичного жарту. Рахуют, як написали при одмові акредитациі, «на нормальну вспіврпацю, де не буде маніпуляції награним матеріялом». Редакторе Ханас, не ідте том дорогом! Мали сте гет вытяти з реляциі тото, чого они не люблят. А вы дали сте вшытко од А до Я. Іщы сте си дозваляли прилюдно вопросы давати. Досправды, гарде тото не было. Орґанізаторы рахуют на спілпрацу лемківскых медий, але іх на ватрі сой не желают видіти. А тот фиґєль то уж єст смішний. Вшыткы редакторы Лем.фм заносили ся од щырого сміху…

А поважні? Мірка ся перебрала, молоко збігло, потяг одышол. Тепер вопрос недотримуваня свободы слова і квестийонуваня Украінцями з Обєднаня Лемків основных, принципіяльных людскых прав буде мусіл рішыти міністер і не думам, жебы зареаґувал інакше як в 2012 р. До кінця міністер буде мусіл тото зробити, бо спомнена украіньска імпреза єст роблена за публичны пінязі. А сут они призначены выключно на підтримуваня і розвиток достоменности лемківской нацийональной меншыны, а не орґанізацию імянин облюбленой нима теты.

Влони, на осін, урядникы міністерства повіли редакторам радия Лем.фм, же Обєднаня Лемків не може быти признаване як соспільна лемківска орґанізация, бо она єст досправды лем-украіньска і за таку лем може быти брана. А Украінці мают своіх репрезентантів при урядах і свій великій ґрантовий буджет, сопоставлений з державных грошы. Они радо заінвестуют во вшыткы акциі братской, асоциюваной при них орґанізациі. І буде то природне, коли вшыткы украіньскы орґанізацийны комітеты скоординуют своі задачы, а через репрезентантів свойой меншыны придбают на ждыньскій фестівальчык ґрант з украіньского розпочту. Товды ся довєдна вшыткы щыро потішыме. Лем.фм реляций з ватряного поля не може зробити. Украінці не хотят іх там допустити. Боронят доступу. На сесе неє рады. В справі украіньской ватры в Ждыни, робленой з лемківского ґранту, редакторам нацийонального радия Лем.фм остає комунікувати лем з міністром.

А обєднаны председы зо Ждыні і з Лугів можут выправити шумны імянины в чест свойой теты. Найліпше за своі грошы. З прошыньом о акредитацию на них ани не придеме. І то бы было тілько.

В проґрамі вызвучала фолькова варшавска співанка «В теты на імянинах» выконує ґрупа Швагєрколяска.