Мерьковати

Петіція, котру перед нецілым тыждньом спустило Карпаторусиньске конзорціюм Северной Америкы, не є лем важным ділом про підпору нашого народа на Україні, а є то і кривым дзеркалом русиньской діялности в Европі. Требало бы ся нам дакус зобудити, бо іншак можеме барз скоро обановати.

За остатні два рокы є то вже другый цілосвітовый апел, котрый конзорціюм приготовило. Мы сьме за тот час в Европі, аж на даякы выголошіня, тихо. Покля сьме в европскых державах привыкли на то, же свої права маєме, і так сьме ся зачали занимати головно културов, фестівалами, бо і грошы нам державы давають, і майже цалком сьме капітуловали на то, же нам треба рішыти і важны політічны вопросы, Русины в Америці суть ментално о штири штокы высше. Они не беруть ґранты, самы зберають грошы, глядають спонзорів і окрім своїх актівностей в Америці підпорують нашы діла ту в Европі. За свої грошы підтримують такы діла, котры то найвеце потребують.

Так, як тому было і по І. світовій войні, так і днесь як раз америцькы Русины, котры вже стратили свій язык, не стратили чутя того, кым суть, не стратили чутя граніцями неділительной єдности народа, і не стратили чутя про то, што є про Русинів на їх отцюзині тым найголовнішым. І міджі такы основны вопросы належыть бесперестанне припоминаня і атакованя того, же Русинам суть одопераны їх права на Україні. Же не суть вызнаныма лем в тій єдній державі, же не можуть свої діти давати до школ, де бы ся учіли офіціално у своїм языку, де бы ся учіли о своїй історії, о своїй културі. Навеце  робота конзорціюма не є лем о даякых выголошінях, з даякого сейму ці конґресу, а є то робота, котра своїма писмами атакує одповідны орґаны Україны, котра на проблемы вказує і перед америцькыма політіками, робота, котра має намагу про тото діло актівізовати людей по цілім світі, не лем дакілько представителів конзорціюма.

Тото є барз важный момент і з іншой причіны. Кідь собі днесь хтось давать вопросы, ці бы Северна Америка мала быти членом Світового конґресу Русинів, або ніт, мав бы о тім перестати похыбовати. Покля европскы русиньскы орґанізації в остатніх роках допсравды много раз рішають лем културу, найвжанішый вопрос – вопрос нашой будучности на Україні, сістематічно акцентує і одкрывать лем комуніта Русинів у Америці. Мы, навспак, ся того много раз боїме, бо „не треба ся до того барз мішати“.

Лемже то є лож. Лож, котров собі можеме закрывати очі, но котра нас може добігнути з такого боку, з котрого то не будеме чекати. Покля собі думаме, же днесь, кідь маєме нашы свободы, права, кідь діставаме дотації про наш розвиток, уж не мусиме робити нич „політічне“, і уж нияк ся не маєме „мішати“ до вопросів іншой державы, барз ся мылиме.

Бой о права і свободы є вічным бойом. То, што маєме днесь, не мусиме мати завтра, покля заспиме в якійсь фестіваловій летарґії і будеме незаінтересованы вопросами нашой комуніты обще, не лем на нашій зогородці. Не думайме собі, же сітуація ся не може змінити і в нас, і то барз легко, і потім і нам буде може треба поміч. Лемже од кого? Од тых, што будуть дале рішыти лем културу, ці од тых, котры суть невызнаныма і дотеперь нас не інтересовали?

Думам, же є нашым обовязком підтримовати актівности нашых Русинів у Америці. Їх актівности суть про добро нас вшыткых. Покля собі то не усвідомиме, покля не будеме мерьковати на то, што суть і што не суть важны справы, наше росчарованя може быти барз траґічне. З актівностей конзорціюма бы собі мали брати приклад нашы – русиньскы орґанізації в окремых державах, а і тота міджінародна. Не можеме быти тихо, кідь не хочеме, жебы коло нашых проблемів, котры можуть хоцьколи прийти, были тихо іншы. Тадь сьме єден народ і танцьом, співаньом не мож вырішыти вшытко. Мерькуйме. Бо може сьме іщі не стратили язык, но можеме стратити іншы основны справы. Окрім іншого і чутя єдности.

Петіцію можете підписати за тым мотузком. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА