Меншыновый реґрес

На кінцю октобра словацькый владный кабінет Роберта Фіца закінчів першый рік свого мандату. Така курта біланція, што до меншын, не буде на шкоду. Як ся бісідує, мам про вас добру і злу вість. Котру хочете чути першу?

Зохабме собі тото гірше на конець. Фактом є, же два дні по першій рінчіці сучасной влады кабінет схвалив штатут Рады влады про народностны меншыны, і так, по схваліню порядку засідань, уж нич не буде боронити тому, жебы тот новый орґан міг засідати.

То є, самособов, позітівне діло. Меншыны дістали в одношіню ку владі высшый статус. То, же будуть годны комуніковати прямо з председом влады, котрый став і председом меншыновой рады, так само може принести ліпшы условія про меншыны, жебы овпливньовати політікы, котры меншын дотуляють ся. Покля на засіданя буде реално премєр ходити.

Тот крок можеме оцінити позітівно, і кедь і ту бы сьме нашли мінімално два недостаткы. По перше, же періодіціта засідань, два за рік, якбач не буде ідеална про рішіня меншыновых проблем, кедьже дотеперішній меншыновый выбор їх мав штири. Но то ся, при добрій волі з боку влады, дає змінити. По друге, є на шкоду, же сьме таков трансформаційов не здобыли і підпредседу влады про народностны меншыны.

Так само є позітівнов вістьов по році діяня сучасной влады, же влада не одшмарила думку створіня закона о поставліню народностных меншын. Уповномоченый влады про народностны меншыны дістав задачу приготовити леґіслатівный замір.

Але і ту треба повісти, же уж то скоріше припоминать Сізіфову роботу. Замір предсі быв схваленый давно, схвалили го і меншыны. Навеце, почас влады Едуарда Геґера уж была зроблена і параґрафова верзія. Пак вшытко дістало стоп. Днесь знова мають меншыны почінати од заміру, і є то страченый час. Старчіло взяти готовы матеріалы, змінити, што ся сучасній владі не любило, і зачати конечно рішыти меншыновый закон.

Але і ту на кінцю оцінюю позітівно, же холем дяка на то, жебы закон выникнув, з боку влады декларована є.

Далше чітаня буде менше позітівне. Тото, што ся приготовлює на Міністерстві културы Словацькой републікы, выкликує важны вопросы о тім, як то властно наша красна републіка з меншынами думать.

Подля інформацій, котры вже проникають меджі дакотры заінтересованы кругы, бы ся в рамках консолідації мали зрушыти народностны музеї.

По перше, до медій дістав ся робочій матеріал, котрый на резорті културы выникать, і котрым бы ся мав новелізовати языковый закон. Дотримованя хоснованя державного языка бы мало быти строгіше, штрофы за недотримованя великы. Дакотры заінтересованы твердять, же покля бы ся прияла верзія, котра ся пече на міністерстві, пак нас своїм характером языковый закон верне до часів Владиміра Мечіара.

Правда, бывшый посланець Дьордь Дімеші, котрый днесь явить ся як найвекшый прихыльник владного кабінету, быв запрошеный на міністерство, де му были представлены зміны, а він пак выголосив, же то нияк не огрозить языковы права Мадярів. Но кедьже сьме ся якраз, по штирьох тыжднях, дізнали, же дістав тепле місце на Міністерстві жывотного оточіня, його высловы можеме раховати за лоялность, а не релевантность.

Позітівным фактом є, же на новелізацію закона позерать і владный кабінет в Будапешті. Петер Сійярто ту докінця з той причіны быв. І так можеме холем тримати собі якусь надію, же тоты найвекшы дурноты в законі не будуть, і мы ся не дістанеме з языковыма правами о десяткы років дозаду. Но сто евр бы єм на то не поклав.

По друге, пташатка уж довшый час співають о тім, як дотулить ся консолідація народностных музеїв, котры належать під Словацькый народный музей. Знова є то поливочка, котра варить ся на резорті културы. Подля інформацій, котры вже проникають меджі дакотры заінтересованы кругы, бы ся в рамках консолідації мали зрушыти народностны музеї як окремы інштітуції, і выникнути бы мав єден, якыйсь „народностный музей“, котрый правдоподобно буде мати пак свої одділіня про окремы меншыны.

Покля прийде до чогось такого, є то абсолутна деґрадація. Тото, што нам завиділи і в іншых країнах, окремы музеї про меншыны, буде минулостьов.

Я розумію, же консолідовати треба, покля не хочеме з економіков вылетіти горі комином як свого часу Ґреція. Но досправды є потрібне рушыти окремы народностны музеї? Кілько ся на тім ушпорить? Плат директора? Бо окрім того не мож вельо шпорити. Покля має музей, по новому даяке одділіня фунґовати, якусь кількость робітників, котры там будуть робити тото, што роблять і днесь, жебы інштітуція фунґовала, была в ході, там треба.

А кедь ся посмотриме на то, же наприклад в році 2022 мав Словацькый народный музей з державного розрахунку коло 30 міліонів евр, і теперь треба шпорити, а на другім боці сучасна влада тот рік створила нове Міністерство турістічного руху і шпорту, жебы наповнити амбіції єдного коалічного партнера, што буде державу стояло коло 250 міліонів евр на рік, пак ся треба досправды їмати за голову.

О тім, же народностны музеї реално чекають „новы часы“ свідчіть і факт, же од 1-го децембра пряшівска сінаґоґа, де є выставлена цінна Збірка юдаік Барканія, котра была дотеперь частьов СНМ – Музея жыдівской културы, переходить під справу Жыдівской реліґійной громады, і не буде веце під справов державы.

По році влады можеме конштатовати у меншыновых вопросах дві позітівны, і дві неґатівны діла. Як тото скінчіть, теперь не знаме. Но знаме, же на меншыновій раді буде о чім з премєром бісідовати. Жебы собі в Братіславі не помылили, што є меншыновый проґрес, і што реґрес.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.