Матура з лемківского? Написана!

А ци здана? Віриме, же так. Вкінци, здавали єй мудры і свідомы молоды Лемкы, котры гордят ся тым, кым сут. До еґзаміну, котрый прошол як раз вчера 8. мая, підышло двоє матуристів, а по правді то єдна матуристка і єден матуриста. Репрезентували горы і захід. Уж тепер – ґратулюєме!

Традицийні з початком мая в польскій державі проходят матуральны еґзаміны на конец середньой школы. Іспыты, од котрых залежыт будучніст абітуриєнтів і можливіст достати ся на вымрияны студиі. Не без причыны речены еґзаміны называны сут еґзмінами дозрілости.

Матуру писали і в горах, і на заході

Вчерашній ден міг быти дост нервовым для матуристів. Для части зато, што з рана мусіли писати обовязковый еґзамін з математикы (не каждый любит ся з королевом наук). Але для двоіх передставників молодого поколіня Лемків іщы і додатково зато, што Центральна Еґзамінацийна Комісия в термінажы як раз на тот сам ден заплянувала іспыт з лемківского языка (а тіж з кашебского і латины).

Привыкнули сме, што матура з лемківского языка проходила ближе кінця вшыткых еґзамінів, кінцьом мая. Так все было по інчы рокы.

Уж на вступі треба зазначыти, што тых двоє, што рішыли здавати лемківскій, выказали ся барз дозрілым підходом до свого лемківства. Вкінци, матура з лемківского языка є лем для охочых, здавана як додатковый еґзамін, попри тых обовязковых. Не каждый хоче брати на себе такій труд. Для Магдалины Кузмич з Ґладышова і Славомира Стариньского з Ліґниці было то природне, што будут хотіти підыйти і до того еґзаміну.

Слова узнаня заслуженому учытельови лемківского яызка…

«Уж на погатку ліцею єм рішыл, што буду здавал матуру з лемквіского языка» – оповідат Славомир Стариньскій, бывшый ученик ІІ Загальноосвітнього Ліцею ім. С. Выспяньского в Ліґници. Славко лемківского языка вчыл ся од основной школы, але предовшыткым лемківскій то язык, в котрым бесідує дома зо свойом родином і близкыма, о што задбал його няньо Юрий Стариньскій, знаный діяч, основатель і кєрівник Ансамблю Пісні і Таньця «Кычера». Славомир є його активным членом.

«Хочу подякувати пану Укачови Вознякови за прирыхтуваня до матуры» – підкрислят Славко Стариньскій. «Пан Укач вчыли ня через цілу основну школу і пак, як дозваляло ім здоровля» – дополнят. Пан Возняк то емеритуваный учытель лемківского языка на чужыні, котрый выховал пару ґенераций лемківскых школярів і зрыхтувал до еґзамінів уж неєдного матуристу.

Горды Лемкыні

Проблемів з рішыньом, што треба здавати лемківскій язык, не мала тіж репрезентантка з гір. «Уж початком шкільного рока зачала-м плянувати, што буду здавала матуру з лемківского языка» – оповідат Магдалина Кузмич, абсольвентка І Загальноосвітнього Ліцею ім. М. Кромера в Ґорлицях. Через рокы учениця лемківского языка Варвары Дуць, а пак Монікы Тылявской (обі учытелькы то выкваліфікуваны педаґожкы, абсольвенткы лемківской філолоґіі на Педаґоґічным Університеті в Кракові). Перед двома роками до такого самого еґзаміну підышла єй сестра – Анна Кузмич.

«То было натуральне, што сестра рішыла як і я здавати матуру з лемківского языка і вказати, же Лемкы плекают лемківскій язык» – оповідат, тепер уж студентка, Анна. «Мусиме ся як Лемкы вказувати. Важне, жебы не вкрывати свого походжыня. Я іщы і на студиях вчу ся лемківского языка і єм барз задоволена» – оповідат. Анна єст студентком ІІ рока ґерманістикы і І рока польской філолоґіі на Ягайлоньскым Університеті. Лемківского вчыт ся в рамках выбраного лекторату з языка.

Трохановска, Желем, Косовскій

Хоц термін матуры был інчый, як по минулы рокы, то сам еґзамін выглядал подібні. Задачом было написати долшый текст (на мінімум 350 слів) на выбрану тему. Першом была тема «Літературны образы тугы і способы іх креуваня в вершах Штефаніі Трохановской і Івана Желема. Зроб порівнуючу анализу і інтерпретацию приведеных творів».

Поетицкы стихы проанализувати рішыла матуристка Магдалина. «На початку єм ся стресувала, потім уж ніт. Не было такє тяжкє, як бы ся могло здавати» – оповідат Магда. До інтерпретациі были вершы пн. Туга Штефаніі Трохановской та ***Уж ся мі не снит Івана Желема. Сесы творы становлят клясику, кєд іде о творчіст авторів нурту автопрезентациі (Трохановска) та нурту тугы за втраченым (Желем), згідні з клясифікацийом накрисленом авторком публикациі пн. Ци то лем туга, ци надія. Антолоґія повыселенчой лемківской літературы в Польщы др габ. Оленом Дуць-Файфер, проф. ЯУ.

Подібны одчутя што до емоций мал і Славко. «Стресувал єм ся, покля не прочытал єм тем і тексту Северияна» – бесідує ліґницкій матуриста. Славко рішыл писати на другу тему, то є розправку на тему «Што для повыселенчых поколінь Лемків значыт рідна Лемковина?», односячы ся до приведеного тексту «Як не быти бортаком» – фраґменту допису Марты Ватраль та Уршулі Пєчек, што ся тыкат лемківства Северияна Косовского, його постеріганя Акциі «Вісла» і єй наступств. В своіх розважанях мусіл однести ся іщы до дакого выбраного тексту з лемківской літературы. «Приємні мі ся писало» – конклюдує Славко.

Успіхів!

Для обоіх матуристів то іщы не конец еґзамінів. Перед нимa устны іспыты з польского і анґлицкого языків, а тіж на пошыреным рівни з додатковых предметів – польскій язык здавала буде Магдалина, а Славомир – математику і фізику, зато дале плянує студиювати на політехніці. Своє будуче Магда видит дашто звязане з фізийотерапійом або медичным ратовництвом, а перед тым хоче зробити право ізды.

Тримаме пальці, жебы вшытко пішло згідні з пляном і жебы дальшы еґзаміны прошли так гладко, як тот, што был ім певно найближе серця, бо здаваный в рідным языку. Желаме успіхів!

А гев можете провірити цілый еґзамінацийный аркуш.