Маріянна Лявинець: «Штруктура нашой роботы заключать ся в тім, жебы чім веце людей прилакати до нашой русиньской културы»

Днешнє інтервю закінчує нашу серію інтервю з вызначныма Русинами Мадярьска. Розговор быв записаный в просторах Столичного русиньского самосправованя в Будапешті з його предсидательков Маріяннов Лявинець. А бісідовало ся о діятельности Столичного русиньского самосправованя і пропаґації русиньской културы в Мадярску.

Маріанна Лявинець є родачков з Підкарпатя, і у 1992-ім році еміґровала до Будапешті. Родила ся в „змішаній родині“ — отець быв Русин, мама была Мадярька. Дома говорили на трьох языках: по русиньскы, по мадярьскы, і по „великоруськы“, як то было принято скоро в каждій хыжі на Підкарпатю по році 1946.

Столичне русиньске самоправованя в Будапешті было заложене в році 1998. Його першов предсидательков была Юдіта Кішова (рр. 1998-2002, 2002-2006), а пак Ольга Сілцер (рр. 2006-2010). А вже в сучасности Маріянна Лявинець была выбрата по третій раз як предсидателька Столичного самосправованя (рр. 2010-2014, 2014-2019, 2019-2024). Окрім того Маріянна Лявинець вже четвертый раз є предсидательков містного самосправованя у 6-ім районі Будапешта, і была членом Вседержавного русиньского самосправованя в Будапешті.

Столичне русиньске самосправованя складать ся із семох членів: предсидатель, заступник предсидателя,  членове самосправы. Основным цільом самосправаня є залучати людей до русиньской културы, і познакомити мадярьскоязычных Русинів з тым, хто сьме. Зато публістічны ці періодічны выданя самосправы друкують ся двоязычно.

Наприклад, выдавать ся Русинськый альманах, де є рубріка Знамениті люди о Русинах, котры ся прославили ці то в літературі, уменю, історії і так дале. Іщі є періодичноє выданя Русинськый Вістник де можеме найти вшыткы актуалности з жывота русиньских самосправовань Мадярьска. Каждый рік самосправованя орґанізовує по 2-3 културны акції про русиньску меншыну. При самосправованю фунґує дітячій ансамбель, котрый веде Аня Кедик.

Вєдно із Обществом імени Антонія Годинкы орґанізують ся науковы конференції. Столичне самосправованя актівно сполупрацує з Тібором Мікловшош Поповічом, котрый вже є на пензії і занимать ся збераньом архівного матеріалу. Треба спомянути, же веджіня має добры контакты із русиньскымаа орґанізаціями і в Польщі, на Словакії, в Хорватії, Сербії, і на Україні, і то конкретно з Обществом Духновіча (Ужгород), підкреслила Маріянна Лявинець.

На даный час важнов задачов про самосправу є одкрытя памятника великому русиньскому будительови Александрови Духновічови в Будапешті.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА