Мадярьскый ґуляш із русиньскых інґредіенцій

На Словакії ся ближать парламентны выборы. Самособов, кажда політічна партія намагать ся о каждый єден голос, котрый бы єй дістав до парламенту, зробив їй в парламенті міцьнішу позіцію, припадно єй дістав аж до влады. То є тот час, коли все жытелі слухають різны стораз повторяны політічны співанкы і іде о то, хто буде мати „міцьный рефрен“, бо така співанка ся легко дістане до головы воличам. Припадно, хто зробить ліпшый ґуляш, котрый буде смаковати людям, і то не думам лем тот роздаваный на кортешачках, але і тот проґрамовый.

Єдным із успіхів Округлого стола Русинів Словеньска є, же ся подля моделу, котрый выникнув в тій платформі, зробила нова сістема перероздільованя грошей міджі окремыма народностныма меншынами на Словакії. Русины протисли, же коло роздільованя смотрить ся і на тото, кілько людей напише собі материньскый язык той котрой меншыны, нелем кілько людей голосить ся ку меншыні. Русины з тым мають проблем од 1991-го року, коли першыраз могли голосити ся ку Русинам. Іщі все ся голосить веце людей ку материньскому языку русиньскому, як ку народности. Іде о дость велике чісло – веце як 20 тісяч людей. Взятя до увагы тот факт в сістемі фінанцованя принесло Русинам десяткы тісяч евр на русиньску културу веце як в старім моделі.

Подобный проблем зачінають мати Мадярі. Лемже він є подобный лем на першый погляд. Так само по переписі населіня у 2011-ім році штатістікы вказали, же нараз мають Мадярі веце людей, котры ся голосять ку материньскому языку мадярьскому, як людей, котры ся голосять ку народности. Різніця є в тім, же Русинам ся кількость людей, котры ся голосять ку языку, тримле на майже єднакім чіслі і кільскость людей, котры ся голосять ку народности все росне, а Мадрям ся знижує кількость людей, котры собі напишуть у переписі, же суть Мадярі. Значіть, коло вшыткой асімілачной біды Русины дотеперь мають все позітівный тренд розвитку, покля Мадярі неґатівный.

Недавно Бела Буґар, председа партії Most-Híd, котра ся намагать здобывати голосы нелем мадярьскы, але і іншых меншын, дав розговор про єден словацькый інформачный портал. Проблемом партії Most-Híd є, же хоць хоче ословити вшыткы меншыны і робити політіку про вшыткы меншыны, якось все є мадярьска меншына „лем на першім місці“. Спомянутый розговор із Буґаром то лем потверджує.

Буґар, і думам, же з ним і його партія, барз шыківно взяв єдну із думок, з котров пришов як першый Округлый стіл Русинів Словеньска, і приспособив єй так, жебы то пасовало до його аґенды. Тов думков є взятя до увагы нелем кількость людей, котры ся голосять ку народности, але і то, кілько людей собі пише материньскый язык той меншыны. Лемже покля Русины то пропоновали коло перероздільованя грошей, Буґар то хоче хосновати і в катеґорії языковых прав. Конкретно іде о то, же наприклад означіня сел, міст, інштітуцій ітд. бы не было вязано на законом дане проценто людей, котры ся голосять ку народности, але ку материьскому языку. Навеце тоту граніцю бы хотів знижыти зо сучасных 20 на 15 процент. Одкликує ся притім і на Русинів.

Можеме ся позвідати, што є на тім плане, тадь бы то помогло і Русинам – могли бы мати веце сел означеных по русиньскы. І досправды бы на тім не было нич плане. Но тота „богумила і щіра“ думка появить ся в іншім світлі, кідь собі спомянеме, же як раз мадярьсков політіков было законзервовати став означованя двоязачныма таблами. В практіці тота конзервація значіть тото, же днесь бы сьме подля перепису людей із 2011-го року мали мати омного веце сел означеных по русиньскы, но не маме, бо то не было выгодне про Мадярів. Кідьже ся їм зменшыла кількость жытелів, котры собі пишуть народность мадярьску, протисли, же ся став законзервовав до 2021-го року, коли має быти далшый перепис, і довтогды ся выходить із перепису з 2001-го року. Законзервовали то про себе, жебы не пришли о означіня своїх сел, міст, урядів. І не інтересовала їх втогды доля іншых меншын, котры на тім днесь могли быти ліпше.

Кідь на цілу проблематіку теперь зачнеме позерати із той точкы зріня, не зіставать нич інше, як конштатовати, же Буґар іде далше конзервовати сучасный став про Мадярів, лем софістікованішов формов, на котру пришов за помочі Русинів. Бо конзервація таков формов, яка уж была раз зроблена, бы Мадярям другыраз не перешла. То, же конзервація 2.0 бы теперь могла помочі і далшым народностям, є лем бочный ефект, а не пріоріта.

Most-Híd варить ґуляш перед выборами. Хоче, жебы смаковав вшыткым. Но і кідь до нього придавать русиньскы інґредіенції, є то все лем мадярьскый ґуляш, котрый має „аж першорядо“ смаковати головно Мадярям. Кідь має партія досправды інтерес і о іншы народности, і хоче про них робити добру політіку, мусить быти аґента буґаровців омного веце пересвідчіва. В арґументації о двоязычных означінях є тот мадярьскый ґуляш про мене, нажаль, лем слабым чайом.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА