Різны резолуції Европского парламенту суть векшынов яловы тексты, котры реално нич не зможуть. Чоловік ся над тым властно ани не позаставлює. На тых резолуціях є інтересніше дашто друге. Подля чого собі европарламент выберать темы, ку котрым дасть резолуції, або іщі ліпше повіджено, што ся аж мусить стати, жебы тых пару слов із Брусела вышло вонка.
Недавно европскый парламент выдав резолуцію, котра ся дотулять порушованя людьскых прав на анектованім Кримі. В резолуції по довгім часі Европа говорить о тім, же Російска федерація незаконно анектовала Крим і місто Севастополь і порушыла тым міджінародне право. Не знам, ці рік і пів тото хтось в Европі наголос повів, бо были іншы проблемы. А єднако так, як із тым – отворяти або не отворяти делікатну тему анексії Криму, є то в Европі якбач зо вшыткым. Озвати ся треба, но лем як нам то пасує.
Резолуція є головно заміряна на порушованя людьскых прав „окупачнов владов“ односно кримскых Татарів, а так само Українців, котры не суть согласны із політіков сучасных властей Криму. Має вісем статей означеных подля букв латиньского алфавіту і далшых 18 пунктів. Бодай бы ся чоловік не тішыв, як Европскый парламент думать на дотримованя людьскых прав. Но у воздуху зіставать вісіти вопрос, ці тоты людьскы права мають платити про каждого, або ніт. І ці на тоты людьскы права Европа зверне увагу лем втогды, кідь існує даякый режім, котрый Европі не пасує, або ся стане дашто, што їй не пасує, або на них все знать звернути увагу.
На конкретнім прикладі Україны то мож вказати дакілько раз. Київ має барз далеко од штандартной европской демокрації, котра дотримує людьскы права. За цілу історію незалежной Україны не пришла єдна єдина резолуція, котра бы рішыла Україну і їй одношіня ку Русинам. Напрік тому, же ся Русины дожадують быти вызнанов народностнов меншынов зо вшыткыма правами, якы мають і далшы меншыны, доднесь то Київ іґнорує. І што робить Европа? Є тихо. Напрік тому, же ся Русины обертали різныма писмами якбач уж на вшыткы европскы інштітуції і людьскоправны орґанізації, не вышов із Европы ани лем слабенькый голос, котрый бы підтримав Русинів і выжадовав дотримованя їх людьскых прав. А што є іщі ліпше, кавза референдума із 1991-го року і його не наповньованя, референдума котре было леґалне, выголошене Києвом, не є лем порушованьом прав, але талабаньом по демокрації і тото ся не дотулять лем Русинів, но і далшых жытелів Закарпатьской области будьякого походжіня, котры голосовали в референдумі. Лемже ани в тім припаді то Европа якось дотеперь не спотерігала, зіставать сліпа, глуха, нич не робляча. Чом? Бо тоты проблемы не пасують до европской політічной аґенды і так порушованя людьскых прав в дакотрых припадах є порушованьом людьскых прав і в іншых ніт? Де были резолуції, або холем тихы голосы Европы, кідь новы власти по Майдані як перше хотіли зрушыти языковый закон? Або хоче дахто повісти, же односно Русинів бы ся хтось озвав аж втогды, кібы ся зачали Русины справовати так, як Росіяны на выході державы? Но в тім припаді якбач мають нещастя Русины в тім, же суть законопослушны, лоялны жытелі, котры не хотять нич інше, лем свої права і спокійно жыти. Значіть Европа на них може кашляти, бо не роблять проблемы.
Жебы того не было мало ку сміху через слызы, на офіціалнім сайті Міністерства загранічных справ Україны ся появив коментарь о тім, же Україна витать резолуцію Европского парламенту односно порушованя людьскых прав на Кримі. Є траґікомічне, як нараз Україні залежыть на дотримованю людьскых прав. Залежыть їй на дотримованю, але якбач лем в части, котру не має теперь під контрольов. То, же на теріторії, котров рядить од свого выникнутя, такы самы людьскы права не дотримує сама, спомяньме невызнаня Русинів як народностной меншыны, переслідованя русиньскых актівістів, котры наголос выражають, же не суть согласны із київсков політіков, то уж не є про Київ важне. В тім є властно Україна аж барз европска держава. Так само суть про ню людьскы права основны. Втогды, кідь їй то пасує до властной політічной аґенды. Іншак знать быти перед нима сліпа і глуха. Інтересы власнтой політікы суть предці важнішы, як тоты тісячраз повторяны людьскы права.
Резолуція европского парламенту є лем далшым яловым текстом, котрый нич не порішать. Но европарламент собі може зробити далшу чарку а Київ ся радовати, же Европа по довгім часі мовчаня, кідьже має властны важны проблемы, котры выходного сусіда дістали на другу штреку, одкрыто підпоріла Україну, скрываючі то під інтерес о права Татарів. Так ці так, холем на дашто є то добре. Тота резолуція шумні вказує, якыма суть Европа і Україна любителями людьскых прав. Резолуція є доказом того, же так Европа, як і Україна, аґенду людьскых прав скоріше знають добрі знеужыти, кідь є то выгодне про якусь векшу політіку, як же тоты людьскы права досправды честують. Кібы тому не было так, голос Русинів бы не міг быти 25 років невыслуханый як із єдного, так із другого боку. Є то чудна европска любов, тоты людьскы права…
Фотоґрафія: Тоты ладичкы Европского парламенту суть приготовлены на транспорт із Брусела до Штрасбурґа каждый місяць, лем жебы ся там зробиило єдно засіданя, і так ся формално дотримало, же парламент засідать і у Франції.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА