Не мам рад вертати ся к темам, о котрых ся вже писало. Але як ся говорить, выняток потверджує правило і так ся днесь повторям ку выголошіню, котре выдала Світова федерація укаїньскых лемківскых обєднань 22-го юла 2013 р. Чом? Якраз зато, же зміст того выголошіня має дакілько заважных пунктів, котры бы сьме не мали зохабити лем так. Докінце то суть пункты, котры заважно мінять сітуацію, коло котрой ся Русины плянтають веце як 20 років.
Много раз єм і од домашніх русиньскых актівістів на Словеньску чув, же правда вшыткы добрі знаме о тім яков є Союз русинів-українців Словацькой ребуликы орґанізаційов, о што їм іде, але не є такой правной опоры, хоць народность Русин-Українець не екзістує, жебы їх за їх діяльность было можне карати, або їм сперати в актівітах. Тадь мають право на то чути ся Українцями, што не сперам никому ани я, і то же фалзіфікують історію, продовжують в комуністами зачатой українізації, то є лем точка погляду. І так такы орґанізації надале можуть існовати, суть державами, де суть вызнаны Русины, акцептованы і много раз од державы беруть не малу фінанчну підпору, з котрой собі многы функціонарі добрі жыють і можуть із тых грошей робити своє яґерьскы гоны на Русинів, де їм знова і знова пояснюють, же то Україна є наша рідна мати. Недоказательность того, же тоты орґанізації не мають напрям робити про тых, котры чують ся быти Українцями, але робити проти Русинам, теперь дістала важну рану під пас. І тов ранов є якраз споминане выголошіня Світовой федерації. Але вытолкуйме собі то поступно.
В єднім із пунктів выголошіня ся пише, же тзв. „русиньскый“ рух є гра слів і годно то брати лем як провокацію і фалзіфікацію історії. Значіть, Русины не єкзістують. Кібы сьте повіли о жытелях Австрії, же суть Німцями, або Іром, же суть Анґлічаны, ці кібы сьте што лем словами атаковали хоцьяку іншу народность у властній державі, была бы ту можливость карной одповідности за ганобиня расы, етнічной або реліґійной ґрупы, докінце за порушованя основных людьскых прав ці за однятя права народу на самовызначіня. Є вельо можливостей із міджінародного або домашнього права, котры бы вам могли пришыти так ясно, як є ясне і то, же рано выходить сонце. Кідь ся тоты права дотуляють вшыткых людей і вшыткых народів і народностей, потім є на місці вопрос, як є можливе, же таке выголошіня дотеперь невыкликало одозву ани в тых державах, де суть Русины вызнаны, кідьже од Україны ся тото чекати не дасть. Кідь Русинів хтось означіть лем за провокацію і фалзіфікацію і так їм непрямо сперать право быти окремым народом, потім бы карна одповідность мала быти така сама, як кідь ся атакують іншы народностны, етнічны і реліґійны ґрупы. Без вынятку. Але, кого властно інтересують Русины…
Проблем чісло два є такой далшый пункт выголошіня. У тім членьскы орґанізації зо свойов головов Софійов Федина обвинюють русиньскы орґанізації з того, же суть заснованы як средства сепаратізму, чім огрожують теріторіалну інтеґріту вшыткых держав, у котрых тоты орґанізації дійствують. Не знам, о чім є бісіда, бо ани в єдній державі, де Русины вызнаны, не дішло до того, жебы Русины, або їх орґанізації хотіли хоцьякым способом одорвати ся. Русины суть лоялныма жытелями своїх держав і їх орґанізації дійствують в згоді з домашньов леґіслатівов. Покы хтось із членів Світовой федерації має такы інформації, же дахто робить протидержавну діяльність, што є нарушіньом права, потім їм рекомендую, жебы то оголосили на односных урядох, іншак сами нарушують право тым, же то не оголосили. Як такы інформації не мають, як не є што оголосити, і думам, же ту вельо полемізовати не є треба, бо при такых поліцайных контролах бы в обыстях функціонарів русиньскых орґанізацій нашли хыбаль такы пирогы і бобалькы, з котрыма можеме атаковати може так свій бріх, а не бомбардовати за „освободжіня“ теріторії, потім ту платить тото, што і в першім припаді: такы речіня і формулації можеме брати як пробу о выкликаня ненависти із расовых, етнічных ці реліґійных причін. Карна одповідность? Така сама. І то уж не будеме бісідовати о тім, же Русины-Українці кличуть Службу безпеки України на Русинів.
Тото, што было тяжко русиньско-україньскым орґанізаціям доказати, теперь своїм выголошіньом они одкрыли сами. Є теперь лем вопросом, як на то русиньскы орґанізації будуть реаґовати. І як на то буде реаґовати Світовый конґрес Русинів, котрый бы перворядо мав боронити інтересы Русинів на міджінародній уровни. Ці зістануть тихо і дале ся зохаблять такым способом понижати, або ся озвуть і остро одсудять такы выголошіня з тым, же будуть жадати карну одповідность. Бізовно але можеме днесь повісти, же такы орґанізації як Об’єднання Лемків в Польщі, Союз русинів-українців Словацької Республіки, Союз русинів-українців Сербії, Союз русинів і українців Республіки Хорватія, котры беруть фінанчну підпору од своїх держав, і котры підписали таке выголошіня, яке сперать права іншой народности, бы не мали дале мати державну підпору, брати грошы на свої актівіты і їх діяльність бы мала быти, покы такы погляды верейно декларують, позаставлена. Тото вже не є лем орґанізація фестівалів, де нашу културу называють україньсков, то вже не є ани ходжіня по нашых селах і бісідованя баламут, же сьме єден народ, але важный крок, котрый бы не мав зістати без звернутя увагы демократічного світа. Львівскый бич на свободу, котрый быв наміреный проти свободі Русинів, бы ся так мав стати бичом, котрый собі уплели тоты орґанізації сами на себе.
Петро Медвідь, Пряшів
(Статя была написана як коментарь „Вступне до конторли“ лемківского радіа lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА