«Лісовый Запаленец» – Роман Цюрик одкрыват перед нами секреты ліса

Од якісого часу по лісі гулят єден Лісовый Запаленец… жебы притягнути до себе – хоц може абы-як до ліса – інчых лісовых запаленців. Просиме на бесіду з Романом Цюриком з Вірхні, автором природничого проґраму «Leśni Zapaleńcy» доступного в сервісі Ютюб.

В своіх авторскых подкастах, а має іх уж парунадцет і не плянує кінчыти, Роман Цюрик з великым гумором і дистансом, хоц часом дакус на поважні, оповідат розмаіты лісовы цікавинкы. Можеме ся з них дознати м.ін. , як скоро бє серце іжа і чом не можеме грабати листя в загороді; што робити, жебы дерева нам не плакали; коли дича мама є найнебезпечнійша, як зпознати шквір, як смерек і решту шпильковых дерев. І вельо, вельо інчого.

Од коли-с Лісовым Запаленцьом?

Тяжко на тото одповісти. Од наймолодшых років єм ходил по лісі, жыю на селі, зато наштоден мам природу і ліс. Мій няньо, од коли памятам, ходил за грибами, рогами, і такой то він од наймолодшых років зацікавлял ня лісом. Окрем того, студиюю лісництво, што змінило мій спосіб постеріганя ліса і природы. То сесы студиі мали найбільше влияня на тото, што остал єм Лісовым Запаленцьом.

Што Ти пришло до головы, жебы зачати бавити ся в фільмового творцю?

Ціла істория зачала ся дост забавні. Попросил єм мого кєрівника в роботі в Кракові, жебы дал мі вільне, бо зачал ся сезон на рогы, і хотіл єм вернути домів. При нагоді той бесіды моі знаємы з роботы заінтересували ся темом рогів – як ся іх зберат, як тото выглядат. Повіли, жебы-м награл, як выглядат такє гляданя рогів. Ствердил єм, же то дост файна думка. Кєд дакого тото інтересує, то чом бы ні? Награл єм першый фільмик, тото ся ім сподабало. Хотіли, жебы-м вшмарил до сіти дашто веце і так помалы зробила ся з того ціла серия. Роблю тото предовшыткым, жебы заохотити люди до темы ліса, до одкрываня того, што ся гын діє, а діє ся барз вельо. А додатково – мож выпочнути на свіжым повітри і при нагоді дашто ся навчыти.

Хто Ти помагат при кручыню фільмів?

Фільмикы нагрывам сам, при нагоді як іду ся перейти до ліса, так-о, ци як іду на рогы. Спочатку выглядало тото кус чудачні, бо телефон притверджал єм на вішак, такій як на лахы, і вішал єм го на галузи. Тепер кус барже професийні підходжу до темы, бо заінвестувал єм в статив. Дуже роботы є при обробці фільму. Початково сам єм прібувал тото робити. Выходило хоц-як. Раз одозвал ся до ня колеґа з учельні, же мі може помочы монтувати, бо ся тым гоббистичні занимат. Вошли сме в спілпрацу і сме в тым во двох.

Кілько треба часу, жебы выпродукувати єден одтинок?

То залежыт од темы, яку піднимам в одтинку. Часом є так, же сідам на дереві, влучам нагрываня і нагрывам фільмик одраз, бо тема мі добрі лежыт. А часом, коли бесідую про контроверсийны, або дакус тяжкы темы, што вымагат більше поправок, треба порізати материял і сходит з тым долше. Старам ся часом додавати дашто до фільмиків, жебы іх даяк прикрасити. Парукратні участ брал в них і мій псик, беру тіж реквізиты. Не хочу, жебы были монотонны і жебы то не было так, же то лем хлоп сідит на пняку і ґадат, як треба стинати дерева. Старам ся, жебы – кєд дахто уж влучыт дакотре награня – жебы ся ним не мучыл і дообзерал до кінця і ся дашто навчыл. Найчастійше сходит єден ден, жебы награти фільм, потім приходит обробити на компутері. В залежности до того, як долгій вышол материял, як дуже хочу додатковых ефектів, кілько музикы, образків, то середньо монтуваня тырват два дни.

Як на Твою роботу зареаґували інчы?

Спочатку кус єм ся боял реакций інчых, бо могла ся моя робота не сподабати, не приняти, але по якісым часі спостерюг єм, же высвітліня фільмів сут што раз векшы. Зробил єм свою приватну анкєту посеред знаємых – што про тото думают, ци дале нагрывати, ци дати спокій. Стіртил єм ся з позитивном одозвом. Казали мі нагрывати дальше, бо ся ім подабат. Ствердил єм, же заложу си тіж профіль на ґамбокнижці і з того, што виджу, то люде файні коментуют, подабат ся ім. Окрем фільмиків даю тіж посты з ріжныма лісовыма цікавинками, тіж ся ім тото подабат. Тішыт ня, што моя робота подабат ся не лем моім знаємым, бо обзеряют ня, ляйкуют і коментуют люде з цілой Польщы, з ріжных стран.

Плянуєш даяк розвинути Лісовых Запаленців?

На тот момент мам канал на Ютубі з фільмами, профіль на ґамбокнижці, конто на інстаґрамі. На разі при тым остаю. Не думам о гейбы карєрі, радше підходжу жмуркяючы оком до оглядача. Хочу заохотити люди, жебы вышли на свіже повітря, а не сідили дома.

Ци фільмы помогли Ти в дакым еґзаміні на студиях?

Мі не помогли, бо старам ся передавати такє знаня, котре уж єм ся вывчыл на занятях. В фільмах же не старам ся прибрати такого фест наукового языка, старам ся бесідувати о цікавых штоденных річах з лісового жытя. Але думам, же кєд бы ня обзерали дакы студенты першого ци другого рока, то можут трафити на смішны моменты, котры ім міцно войдут до головы. Завдякы тому на еґзаміні припомнут собі акурат тото, што ім буде треба знати.

Як часто ідеш до ліса? Даяк ся рыхтуєш, береш дашто зо собом?

Залежыт од того, за чым іду до ліса. Коли єст час зберати рогы, то трафлят ся так, што іду до ліся аж і на 7 годин, мушу товды стати по 5. годині рано, жебы як найскорше в тым лісі быти. Старам ся ходити тілько, кілько мам силы. В зимі, як великій сніг, то – відомо – же коротше, бо вымагат оно дуже енерґіі. Середньо старам ся робити не меньше, як 10 км на ден. Як ся чловек вымучыт, то знат, же жыє. Барже ходжу за рогами, як за грибами. Мам більшу сатисфакцию, як ся мі поведе найти рога, як малого грибка. Зато, же на рогы ходит ся зимовом пором, в лютым, марци, то термос з теплом гарбатом єст обовязковый, все тіж беру мериндю.

Якы бы-с рекомендувал найцікавшы трасы до ходжыня по лісі? Коли, в якій порі?

Тяжко мі вымінити даку найцікавшу трасу, бо по-мойому, то каждый выхід до ліса єст барз інтересуючый. Ліс має тілько закутин, же не даст ся вшытко обыйти одраз і за каждым закрутом, все жде нас дашто інче, цікаве, не даст ся выбрати єдну найліпшу трасу. Найважнійше то ходити так, жебы ся не стратити. А о тото барз легко. Старчыт перейти два потокы, кус скрутити і можеме іти цілком в інчу страну, як сме плянували. Треба мати зо собом мапу, компас або аплікацию в телефоні.

Кажда част рока має для нас дашто інче до заоферуваня. В зимі вшытко є в ошади, вшытко такє білісє, крас, мож найти рога. Потім весна, котра в нашых лісах єст барз гарда. Родят ся новы листкы бука, котры сут вынятково зеленісі. В літі є веце можливости ходити, бо є веце часу, звірята барже выходят на лукы, ци близко дакых паствиск, мож штоси цікаве видіти. А осіню, то відомо, перебарвлене листя має свій великій чар, а як дахто любит грибы, то товды може ся выказати.

Ци лемківскы лісы сут файнійшы од інчых і чом так є? 🙂

Не хотіл бы-м фаворизувати нашы лісы, але лісы на полудни Польщы сут дуже цікавшы, як тоты з пілночы ци на заході. Маме барже ріжнорідны лісы, переважні ялицьово-буковы, але сут і смерекы, шквір, ци інчы виды, котры натуральні не выступуют в інчых реґіонах. Єст тіж веце звірят. Сут дикы, єлені, серны, заяці, є і салямандра. Як кус поліє, то салямaндры одраз выходят на берегы. Нашы єлені мают кус інчы рогы, як з другых части Польщы, то през тото, же можут ся барже ріжнорідні жывити. Рогы сут барже хропувати, што по-мойому є красше. Сама обшыр нашых лісів має свій чар – потокы, яры, долины, горы. Вшытко тото српавлят, што нашы ліси сут крас і треба по них ходити. Іщы раз вшыткым рекомендую, жебы заміст сідити дома перед телевізором, або компутером, добрі ся облечы і піти до ліса.

Дякую за бесіду.

Фот. Роман Цюрик