Лічітелі і шарлатаны – Вступне до контроли

В чеськых і словацькых медіях са за остатній час зачало „польовати“ на різных лічітелів і шарлатанів. Преса приношать репортажі, де прямо роскрывають їх баламучіня людей, котры за нима пришли. Тых людей то стояло докінце немало грошей, але лічітелі і шарлатаны їм не поможуть, бо вшытко, о што їм іде, то є то, жебы з них вытягли грошы, здобыли у них „популаріту“, так, жебы їх чоловік рекомендовав іщі далшым людям і они з того мали профіт. Траґічне на тім є, же люди так ріскують зо своїм здоровльом а наконець і так мусять выглядати лікаря, але нажаль много раз вже прийдуть в такій терміналній штадії хвороты, же їм вже медицина не може помочі.  Што їх к тому веде, не іти до лікаря? Якбач є приємніше слухати баламуты а ні правду, якбач є приємніше грати ся на то, же ся лічіме, місто того, жебы сьме мусили іти на операцію, ці підступили інше лікованя, котре в нас выкликує страх. Є приємне жыти в лжі, котра в нас выкликує неправдиву надію. А є пак страшне дізнати ся, же кібы сьме такой на зачатку ішли до лікаря, слухали го, днесь бы сьме не мусили вмерати.

Даколи мам таке чутя, же в нашім народнім русі, то не є інше. Кідь ся по вшыткім тiм, чім мусили Русины перейти в 20. столітю, зачали ставляти на свої властны ногы, кінцьом 80-тых  і зачатком 90-тых років, выникли орґанізації і лідрі, нашы „лікарі“, котры знали, як народ за тоты рокы похворів, і што є потрібне робити, жебы сьме мали далшы здоровы ґенерації, котры будуть продовжователями нашой тісячрічной дідовизны. Тоты люди знали, же іншакой медицины, котра бы нас могла выліковати, не є, лем путь вытворіня языковой нормы, выдаваня пресы, книжок, заснованя школ, освітньо-културна і наукова діялність… То суть орґанізації і люди, котры досправды хотять народу добрі, котры то не роблять про грошы, про властну популаріту (векшына народа о їх менах і так ани не знать), але лем про народ. Але, самособов, де є хворота і де є і лікарь, все ся одкрывать простор і про лічітелів а шарлатанів.  Інтересне, же так, як в припаді паціентів, і в припаді народа, мають много раз векшу популаріту, знать ся о них, прославляють ся, і кідь мотіваційов їх роботы не є досправды лічіти, лем ся так грати на лікованя, здобыти собі мено, може і грошы, хоць сами будуть твердити, же тоты што беруть грошы не суть они, але тоты другы.

Гей, і на нашім пісковиску ся реґуларно появляють лідрі і орґанізації, „лічітелі і шарлатаны“, котры ся намагають робити о собі образ того, же нас лікують, але реално то не є правда. Є шарлатаньством думати і бісідовати, же покля будеме мати найвеце фестівалів на цілый русиньскій околіці, і буде фолклор, та народ ту буде і пережыє. Бо лікарь знать, же покля не буде пресы, книжок, школ, народ без языка і того, жебы ся учів писати і чітати, не пережыє. А не буде мати ани хто ходити на тоты фестівалы. Є шарлатаньством атаковати філолоґію на універзіті і хотіти, жебы грошы радше ішли десь інде, де ся може пропють і проїдать. Бо лікарь знать, же без нашой высокошкольской освіты не буде нашых учітелів, не буде тых, котры бы учіли нашы діти. І народ без того не пережыє. Є шарлатаньством бісідовати, же Русинів на Підкарпатю всокотиме з 3-ма тісячами імаґінарных вояків з калашніковами із помочов Росії. Бо лікарь знать, же без того, жебы ся холем кодіфіковав язык, жебы існовали школы, холем недільны, найвекша ґрупа Русинів на своїй отцюзині може за дакілько років цілком асіміловати ся.

Лічітелі і шарлатаны ниґда досправды не поможуть. Они і знають, же не поможуть, але обявили колись можливость, як мати профіт, ці популаріту. Ці чоловік умре, або ніт, їх то не інтересує. З народным шарлатаньством є то єднаке. Є просте знати, хто є в нас лікарь і хто шарлатан. Є то знати подля роботы. А хворый так ці так, окламаный, єдного дня буде мусити прийти за лікарьом. Было бы добрі, кібы наш народ тото поняв скоріше, як буде в терміналній штадії хвороты і дашто іщі буде мож зробити.       

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

лічітель – знахор, білінкар
шарлатан – шарлятан
всокотити – сохранити
якбач – видочні, зрозуміло, ясно