«Лет же птаху / всяди там / де гварят / лем» Павла Стефановского – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – музею, театру і ансамблю Пульс.

В Книжници.фм пан бібліотекар, Ігор Латта, буде чытал вершы Павла Стефановского зо збіркы «Лем»: Нотифор, Война в Зындрановій і

Мы люде.

Бы трисла

страху барєра зневоленя

Лет же птаху

от хыжы лемківской до хыжы

и нес правду людови мойому

же вільны мы люде

як давно Руснакы

же знов сами судьбу свою

ковати мусиме

и братів

глядати по сьвіті

Лет же птаху

всяди там

де гварят

лем

Лет голубе святий наш з добром вістком

до Руснаків

и оливну голузку

ім занес одновленя

нашу стару руску

Нес всім

Лемкам єдніст

правду

повідай

же няньо сут дома

и просят вшыткых до обіду

при лемківскім столі

землі рідной ся вклонити правді

заглянути в очы

горе позабыти

посіяти в поли

и повести

своі діти

до церкви

и до рідной
школы

Нашым Целебритом того тыжня буде Іван Мондок з Руского Грабовця на Пряшівщыні, русиньскій учытель, журналиста і політичный діяч.

Іван Мондок скінчыл основну школу в рідным селі, пак ґімназию в Ужгороді. В 1910 р. зачал студиі в Ужгородскій Учытельскій Семінариі. В часі Великой Войны учытелювал в Убли, а заєдно робил як сельскій писар. Потім был мобілізуваный до мадярской арміі, воювал на східнім фронті аж трафил до росийской неволі. Коли был запертый в таборі, в Астраханю, стрітил ся з большевіцком аґітацийом. Вступил в ряды большевіцкой партиі і был принятый за добровольця до Червеной Арміі. Брал участ в зъіздах кумуністів, на котрых запознал ся з мадярскыма комуністами, в тым чыслі з Белом Куном. Сам был активістом мадярской секциі діючой в комуністичній партиі. В 20. роках на Підкарпатскій Руси остал секретарьом Медженародной Социялістичной Партиі Підкарпатской Руси і через штырі рокы был шефредактором єй пресового орґану пн. «Карпатска Правда». Скоро його партия зъєднала ся з Комуністичном Партийом Чехословациі, а Іван Мондок остал єдным з найвызначнійшых діячів той партиі. Двараз был выбраный за посланця до парляменту. В 1930 р. приказано му еміґрувати до Совітского Союза і зачати студиі в Харкові. В 1933 р. был арештуваный совітском безпеком, обвиненый в шпіонстві для Чехословациі, достал 5 років лаґру. Потім за рішыньом черезвычайкы – совітского суду, достал смертну кару і был вбитый.

Петро Медвід в Перличках прочытат пару короткых вісти, котры были надрукуваны в підкарпатскій ґазеті «Неділя» в жолтни/октобрі 1943 р. Буде о тым, же мож імати заяці уж од 1. жолтня/октобра за дозволіньом міністра. Емілиян Балецкій зложыл на будапештаньскым університеті свій докторат зо славяньской філолоґіі з великым успіхом. Іде робота при будові доробратівской церкви, окрем того ґазета пише про одведіня рекрутів до войска. Єпархіяльна віст така, гайдудорожскій єпарха Миколай Дуда высвятит Павла Медвецкого, котрый назначеный за сотрудника до Севлюша.

В Припоминці Теодозія Латтова буде споминала на бабы. Мал великє щестя тот, хто был хованый при бабі. Але так направду днес буде про листя, же треба бы го заграбати. Мож іти іщы до ліса глядати підпенькы і гливы, котры потім добры на мачанку і до ґуляшу.