Леопольд Ґодовскій был єдным з найвыдатнійшых піаністів в істориі. Ставляют го в єдным ряді в Юзефом Гофманом і Сергійом Рахманіновом, якы барз цінили його піаністикы.
Леопольд Ґодовскій (1870-1938) был американьскым піанистом і композитором литовского походжыня. Коли мал три рокы, його родиче забагли, жебы навчыл ся грати на гушлях і з такым заміром передставили го Генрикови Вєнявскому, якій орюк, што дітина є ішы за мала. Неодола Леопольд зачал ся вчыти, але в обшыри гры на фортепіані. На девят років был уж на тілько справным піаністом, што міг публичні выступувати. Найперше в Вільні, пак выіхал з выступами до Польщы і Німец. Был з турне по ЗША, концертувал і вчыл ся в Парижы, в Анґлиі. В 1890 році зас выіхал до ЗША. Рік пізнійше принял американьскє громадяньство.
На початку 30. років спараліжувало му руку, через што выцофал ся з естрады, але не перестал компонувати. Лишыл по собі парунадцет ориґінальных творів і десяткы транскрипций творів Шумана, Штравсів, Вебера, Бізета, Шопена і інчых.
Леопольд Ґодовскій знаный был з великой працовитости, систематичности. Як мало хто познал тайомства гры на фортепіані. Знаный был з перфектной технікы і неувірительной справности в грі лівом руком. Технічна страна не было для него єднак цільом самым в собі, але середком артистичного выразу, нарядьом до переказуваня музичного змісту. Артиста знаный был з непересічной ерудициі і перфектной знаємости нот.