Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

В невеликым селі Замениці на Нижнім Шлеску 20. червця/юнія прошли упамятніня 75. річниці беззаконной депортациі Лемків в рамках Акциі «Вісла». Подія, яка проходила при місцевій грекокатолицкій церкви, одбыла ся з ініциятивы війта ґміны Хойнів Анджея Пыжа.

Вчас подіі была одкрыта пропамятна таблиця. Вірны заменицкой парохіі Рождества Йоана Крестителя задбали на тото, што має она інскрипцию в двох языках – польскым і лемківскым. В упамятнінях участ взяли окрем вірных, Лемкы з сусідніх сел, самоурядовы власти та представникы лемківскых і украіньскых стоваришынь.

Разом з сусідами

75 років тому на обшыри днешньой ґміны Хойнів были оселены переселенці з Акциі «Вісла», в більшости жытелі Лемковины. Хотячы оддати памят і чест лемківскым выселеным, з пропозицийом поставліня місця памяти вышла польска страна.

Окрем війта, польскы самоурядовы власти репрезентували тіж його заступця Ґжеґож Стирковєц, бургомайстер міста Хойнів Ян Серкєс та ґмінный радник Йоан Козубскій, якій має лемківскій рід. Присутный был тіж директор Основной Школы но. 3 в Хойнові Мариюш Шкляж.

На запрошыня місцевого грекокатолицкого пароха о. Павла Березкы, присутный был грекокатолицкій неопресвитер, о. Роман Загарчышын, як тіж о. Томаш Квєцєнь, римокатолицкій парох з Рокыток (сусіднього до Замениц села).

На одкрытю лемківского памятника присутна была делеґация Стоваришыня Лемків на челі з ведучым ГЗ СЛ Андрийом Копчом і представникы Обєднаня Украінців в Польщы, Богдан Пецушок і Юрий Павлище. Пришли і члены лемківскых фольклорных ансамблів, ЛАПіТ «Кычера» з Ліґниці (з ведучым Юрийом Стариньскым), ЛАПіТ «Ластівочка» з Пшемкова (з Євгеном Габуром) і ФА «Розтока» з Рудной (з Владиміром Зорило).

Не бракло і родаків з сусідніх сел, в котрых прожыват лемківскє населіня. Присутны были так само православны Лемкы, хоц бы з недалекого Михалова, де містит ся православна парохія св. Михала Архангела.

Молитва, поклін і спомины

Понедількова подія зачала ся од панихіды в церкви св. Йоана Крестителя, яку одправляло двох грекокатолицкых священників при участи римокатолицкого пароха. Вчас богослужыня вірны одспівали лемківску церковно-патріотичну пісню «Глян Боже оком на Лемковину».

На величезным камени, якій находит ся близко храму, прионачена была таблиця, на котрій в польскым і лемківскым языках находит ся інскрипция: «Łemkom przymusowo przesiedlonym w ramach akcji «Wisła» w 75. rocznicę wydarzeń /// Лемкам переселеным підчас операциі «Вісла» na 75-ту річницю подій». Таблицю одкрыли вєдно о. Павел Березка і війт Анджей Пыж. Вчас одкрытя присутны одспівали патріотичну пісню «Горы нашы». Дальше поєдны делеґациі зложыли квітя і оддали поклін під памятником.

«Тоты, якы забыли о істориі, сут сказаны на єй повторіня. Важна єст памят о трудній істориі, але мусиме іти допереду і разом спільно діяти» – бесідувал А. Пыж. Дальше додал, што на нижньошлезскій земли прожывают люде, якы пришли з ріжных закутин Польщы і Европы. «Тот камін, выдобытый в копальни в Єжмановицях, показує тоту спільноту, інтеґрацию і єдніст. Жебы тот камін міг ту станути, мусіли заанґажувати ся люде, якы не сут членами грекокатолицкой парохіі» – продолжал війт.

За тоты слова подякувал парох о. П. Березка, бесідуючы, што сут они важны для місцевой спільноты, бо выражают надію, што трудна істория уж николи більше ся не повторит.

«Тота земля для нашых предків, але і для інчых осіб, якы гев приіхали, была чужом земльом. Тоты люде зачали спільно жыти, культивуючы своі традициі, не смотрячы на другого як на чужого, але стараючы ся шанувати і зрозуміти […]. Барз дякую ґмінным властям, але і своім парохіянам, римокатолицкій парохіі, вшыткым, котры творят тоту соспільніст на тій земли – тіж нашым братям православным, якы сут днескы разом з нами, та представникам украіньской меншыны, бо тіж єй тыкало переселіня, за тото, же днес берут участ в тій подіі» – продолжал священник.

Другым пунктом упамятнінь было выслуханя выкладу, якій дал Юрий Стариньскій. Бесідувал він о переселінях лемківской меншыны та дал анализу архівальных документів з того періоду. На сельскій світлици, де проходила прелекция, была і выстава фотоґрафій та лемківскых кроів. Выступили і діти та молодіж з місцевой грекокатолицкой парохіі, якы при спертю своіх родичів деклямували лемківску поезию і співали нашы пісні.

На конец парох Березка подякувал вшыткым, якы взяли участ в подіі, але і тым, што причынили ся до єй орґанізациі. Неодолга заменицка парохія буде мала своє храмове свято – св. Йоана Крестителя. З той нагоды на парохіяльным пляци 9. липця/юлия одбуде ся 18. Лемківскій Кєрмеш, вчас котрого выступлят ансамблі, якы берут участ в тогорічным Медженародным Фольклорным Фестівали «Світ під Кычером».

З західньой Лемковины на західній Шлеск…

В 1947 р. до околичных місцевости были примусово переселены головно жытелі західніх сел Лемковины. До Рокыток, Замениц і Ярошівкы трафили родины од Щавника, Мушынкы, Верхомлі і Новой Веси. Днешню парохію творят тіж переселенці і іх потомны з Телича, Лабовой, Мохначкы Нижньой і Выжньой та Королевы Руской. До дакус барже оддаленого Михалова трафили Фльоринчане.

Грекокатолицка парохія Рождества Йоана Крестителя, яка находит ся в юрисдикциі вроцлавско-кошаліньской єпархіі Украіньской Грекокатолицкой Церкви, была офіцияльно ериґувана в 1996 р., хоц метрикальны книгы были ведены уж од 1976 р. Першым парохом был пізнійшый перемышльскій митрополита Йоан Мартиняк. В пізнійшых роках вірным повело ся побудувати храм, а внет і приходство. Од 2013 р. парохом є о. Павльо Березка.

Заменицка церков в середині є розмалювана трикольоровом фарбом. То такой остатня грекокатолицка парохія на чужыні, де вірны вчас богослужынь одспівуют в церковно-славяньскым языку (така традиция втримала ся іщы в дакотрых грекокатолицкых парохіях на Лемковині).

То тіж гейбы єдина грекокатолицка парохія в Польщы, де апостол є чытаный по лемківскы, хоснуване єст русиньскє тлумачыня з Пряшівщыны (церковным дяком є Андрий Перегрим). В інчых церквах на західніх землях не лем священникы, але і вірны молят ся уж по украіньскы.