Лемковина у Пряшові

1-го януара 2022-го року припомянули сьме собо 15-ту річніцю од основаня Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові. В пандемічнім часі ани не была принагода одсвятковати тот півокруглый юбілей нашой наймолодшой професіоналной інштітуції на Словакії.

Но музей і в тых про културу нелегкых часах діяв, і докінця приготовив унікатну выставу, котров, мож повісти, сімболічно Лемковина пришла до Пряшова. По пятнадцятьох роках під свою стріху притулив музей на даякый час і нашых Русинів з Лемковины, жебы представити домашнім Русинам часть нашого народа і краю, котрый найдеме на севернім боці Карпат.

Выстава з назвов Лемкы, котру буде мож видіти аж до 31-го мая, была одкрыта в четверь 10-го марца, і вернісаж была досправдовым торжеством.

Припомянули собі тяжку долю Лемковины

Выстава была одкрыта панахідов, котру одслужыли священици із Общества св. Йоана Крестителя – отець Ярослав Поповець, голова общества, і отець Франтішек Крайняк. Панахіда, на котрій брали участь і представителі Православной церькви, была одправлена за вшыткы жертвы лаґру в Талергофі, Акції Вісла, лаґру в Явожні, но і за приятеля Русинів на Словакії а русиньского музея Богдана Ґамбаля, ці теперішні жертвы войны, котра моментално проходить на Україні.

Модераторьскым словом проводила ціле одкрытя выставы Яна Трущіньска-Сива, яка вєдно із директорков музея Любов Кральовов цілу выставу приговльовали од концепції аж по реалізацію. Окремы вступы але приговоры честных гостів черяли ся з выступліньом Марека Мохнача, котрый одспівав русиньскы співанкы з єдного і другого боку Карпат.

В рамках одкрытя выставы мали участны можливость чути много із історії нашых Лемків і Лемковины, бісідовало ся о траґічній долі, котру представлюють такы історічны пункты, як уж споминаный Талергоф, Акція Вісла ці Явожно, але бісідовало ся і о сучасній Лемковині, котра наперек вшыткым страданям, хоць інша, змінена історійов, жыє доднесь, так як доднесь у Польщі суть люди, котры голосять ся ку нам, Русинам – Лемкам.

Гості і споза граніць

На вернісаж пришли і честны гості, котры репрезентують днешню лемківску културу. Участь брав член Світовой рады Русинів за Польщу, єдночасно член Стоваришыня Лемків і Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях Андрій Трохановскый, ведуча Руской Бурсы Наталія Малецька-Новак, шеф Музея лемківской културы в Зындрановій Богдан Ґоч із свойов мамов Марійов, яка вєдно із його няньом тот музей основали.

На одкрытя выставы пришла і Ольга Бенч, котра была в роках 2010 аж 2015 ґенералным конзулом Україны в Пряшові, і моментално є ректором Київской академії умень. Тота так само має походжіня з Лемковины, ку котрым ся і гордо голосить. Векшына з честных гостів ся на події і приговорила.

Што вшытко мож видіти

Русиньскый музей наперед роздумовав зробити выставу творів Нікофора – Епіфанія Дровняка, знамого лемківского наівного маляря. Но пізніше ся концепт розроснув на выставу, котра буде презентовати Лемків і Лемковину обще.

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові на тій выставі співпрацовав із Музейом Нікіфора в Криниці, Стоваришыньом Руска Бурса і Музейом лемківской културы в Зындрановій. Вшыткы спомянуты субєкты пожычіли пряшівскому музею цінны артефакты, котры документують історію і културу нашых Русинів із северной стороны Карпат.

Выстава обсягує репродукції творів Нікіфора і історічны фотоґрафії, на котрых го мож видіти, далше лемківскы традічны крої, фотоґрафії з меджівойнового періоду, котры документують Лемків і Лемковину од Романа Райнфуса, вызначного польского етноґрафа, але і много далшых артефактів повязаных з Лемковинов і Лемками. Музей приготовив і панелы з текстами, з котрых ся мож дочітати о вызначных історічных діях, ці о історічных і сучасных особностях, якы репрезентують Лемковину.

В рамках выставы мож видіти і публікації, котры на Лемковині выходять в сучасности, ці дізнати ся о актівностях, якы днесь реалізують Русины в Польщі. Музей приготовив досправды цінну выставу, котра приближыть Русинам на Словакії Лемковину, котру многы, і кедь є так близко коло нас, мало знають. Віриме, же то не остатня выстава заміряна на Лемковину в нашім музею, бо богатства, котре мож людям вказати, є на тій русиньскій теріторії доста.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА