Як доносят ґаздове з нашых сел з Лемковины, того рока наша облюблена земличка обогатила нас вшыткых великыма кошами грибів (в декотрых частях Лемковины, на селах на пілніч од Крениці можеме Вам повісти што «ґрібів» і тіж буде в порядку).
Самы видите, же підступ в тым як нич! То ґаздове ся гордят грибами (ґрібами), коли в більшости по нашых долгых як дідовий бич, а шырокых як бабины ґачы лісах, ходят переважні нашы робітны ґаздыні, а часом іщы не выданы – фраіркы.
Хоц наша підредакция любит лем фейк-нюсы, або такы новинкы, з котрых мож ся лем сміяти, днес щыро і правдиво Вам тото пишеме. Нибы то нич такого, грибы (ґрібы) всяди бодай такы самы. Але текучий уроджайний рік є досправды вынятковий. Нашы лісы обродили. Так само як колиси. В сумі то іщы так 70 років тому было гідні.
Но, але треба припомянути дашто тым, што уж не памятают, а радше памятати не хотят. «Rusiny» – як на нас бесідували і фурт бесідуют нашы одвічны сусіды з Кінцльовы, колиси подля нашых досліджынь заселяли Ґрибів. Значыт то рускє село было. Зато вшытко ся згаджат. Преця днес ся зове «Grybów», а не «Grzybów». Значыт, ґрибівскє рускє заселіня взяло ся од нашых лісных грибів (ґрібів).
А тепер кус поважнійше. Днес і Фльоринка, і Білцарева то «не-нашы» села. А може за парусот років тіж дахто буде думал, ци тоты села были даколи рускы? Може товды тіж підут в ліс глядати одвічной правды…
майте ся – підредакция фафринді