Лемківскій Річник 2014

Накладом Стоваришыня Лемків вказало ся нове выданя. Оне выданя то “Лемківскій Річник 2014”, котрий є печатаний уж циклічні через першу і найвекшу лемківску орґанізацию в Польщы, Стоваришыня Лемків. Загальном редакцийом книжкы, як все занял ся Петро Трохановскій, котрий в тогорічній версиі Річника на самым початку припоминат чытачови, же 2014 рік, то “Талерговскій рік”. Для незнаючых істориі, а і тых, котры мают проблемы з памятаньом вшелеякых дат, уж сама окладинка книжкы може суґерувати, же сесе выданя буде звязане з траґедийом Талергофа, як і інчых подій і люди, котры міцно были і сут звязаны з том страшном подійом. Понеже, на окладинці книжкы презентує ся єден з вельох поставленых в 20. і 30. роках ХХ столітя, тзв. талерговскых крестів, а тот акуратні находит ся в селі Бортне.

А што найдеме в Річнику? Предовшыткым, як уж повіджено, же сесе выданя є головні присвячене траґедиі Талергофа, то насамперед видиме в змісті обшырний допис Павла Ханаса Перший в Европі – для Лемків (талерговскій лаґєр). Автор описує, в якій спосіб дішло до факту, же рускій нарід Лемковины мусіл вытерпіти своє на чужій, талерговскій земли, чом нашло ся в ним вельох священників як і вченых, чом то австрийскы власти гнобили стремліня Русинів до бытя народом, а і презентує інчы барз цікавы обставины, котры свідчат о тым, же Талергоф то істинна Гольофа Русинів. В книжці находит ся тіж выстава присвячена талерговскому лаґрови, котра была презентувана медже інчыма на Лемківскій Ватрі в Михалові, як і Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници.

Черговым, барз цікавым дописом, єст зоставліня подій, присвяченых 25. річниці основаня, першой по выселінях лемківской орґанізациі в Польщы – Стоваришыня Лемків, орґанізациі котра є свідоцтвом нашого бытуваня не лем на чужыні. В оным дописі-зоставліню, долголітній ведучий Стоваришыня Лемків – Андрий Копча, презентує найважнійшы осягніня і подіі звязаны з діяльністю веденой ним орґанізациі.

Не вільно нам забывати, же минулий 2014 рік то 100. річниця мученичой смерти священномученика Максима Сандовича. Припоминаючы тоту важну для нас дату, хочу навязати до цінного допису Петра Трохановского, котрий пише о “Личности священномученика Максима Сандовича в літературній творчости”. Є то популярно-науковий допис, в котрым автор односит ся до літературного доробку ріжных писменників, в котрым найдеме акценты звязаны з Максимом Сандовичом.

Лишаючы ся при темі отця Максима, хочу заохотити каждого, хто сягне до “Лемківского Річника 2014”, жебы прочытал і зрозуміл на свій чловечий спосіб прекрасну поему, написану Петром Мурянком, присвячену особі св. Максима Ґорлицкого. Привыкнений Мурянком і його красныма творами, сміло і з одповідальністю стверджам, же єст то єден з красшых вершів-поем, котры мал єм змогу прочытати.

В Річнику найдеме тіж свого рода досліджыня, а може барже пробу описаня свого ґенеалоґічного дерева. Мам гев на думці допис др Богдана Горбаля про рід Горбалів, не лем його і не лем бортняньскых. Думам, же то дост цінний допис, зо взгляду на тото, же вказує нам, што русиньскы назвиска, не все мусят быти лем русиньскыма. Завдякы тій статі можеме і мы набрати охоты до власных досліджынь і спрібувати однайти своіх корені.

Як все, так і в тогорічным Річнику, шефредактор часопису “Бесіда” припоминат чытачови річниці ґу одсвіжыню памяти. В тым за азбуком уложеным списі назвиск автор презентує нам заслужены персоны, котрых рік народжыня, або рік смерти припадат на округлу річницю власні в 2014 році. Вартат од часу до часу зазріти до того спису, понеже особы тоты творят своістий пантеон русиньской-лемківской істориі і свідчат заєдно о нашым дідицтві.

Річник 2014 припоминат нам тіж о Ювілярях, котры в 2014 році празднували своі округлы річниці, звязаны з іх дньом народжыня. 9. листопада своє 70-літя святкувал Федор Віцо, знаний русиньскій гумориста-карикатуриста, выдатний соспільно-культурний діяч. Свою шістдесятку обходил тіж ведучий Стоваришыня Лемків, Андрий Копча, котрий, окрем соспільной діяльности, заслужыл ся для Лемків в Польщы як театральний драматурґ і фільмовий режысер. В книжці Петро Мурянка помістил свій верш, посвячений особі ведучого Стоваришыня Лемків, в котрым найдеме кус сатиры, та кус гумору о особі Пана Андрия.

Остатнім дописом, котрий находит ся в книжці, а так по правді – першым подля змісту – єст злемківщений Петром Трохановскым допис прот. Др Штефана Горкая, котрий описує 400. річницю невыдареной пробы введіня церковной уніі в Краснобродскым Монастырі. Статя тота нашла ся в річнику, подля мого думаня з того взгляду, же в Краснобродскым Монастырі через долгы рокы сходило ся духовенство Лемковины, Пряшівской Руси та Підкарпатской Руси. Хоц католицка церковна політыка тамтого періоду через введіня уніі хотіла латинізувати Русинів, доднес Краснобродскій Монастыр для вельох остал символьом тырваня Русинів при вірі своіх предків. 

Наконец, хочу заохотити каждого, хто прочытат сесу, речу, рецензию, жебы придбал сой “Лемківскій Річник 2014” і хоц кус старал ся вынести з нашой трудной істориі. Свою просьбу кєрую головні до молодых люди, кус старшых і кус молодшых од мене, котры знам, же не забарз мают охоту сігати по яку-небуд книжку писану кірилицьом. Адже, здаю си справу з того, же тяжко в нашій молодежы з хоснуваньом кірилиці, але повірте, же вшытко ся даст зробити, лем треба хотіти. Я, преця, тіж колиси не знал ани писати, ани чытати.

А де мож придбати тоту позицию? Напевно в садибі Стоваришыня Лемків в Ліґници, напевно в Рускій Бурсі в Ґорлицях, напевно в Пана Петра Трохановского в Креници і думам же вельох парафіях, до котрых належат Лемкы.