Лемківскій Річник 2021. Придбайте і чытайте

Ґу одсвіжыню памяти

Стоваришыня Лемків оддає в вашы рукы «Лемківскій Річник» 2021. То очывидно продолжыня выдаваной од шумных років едициі нашой книжкы, яка має за задачу припоминати нам на найважнійшы річниці. Лем ци того рока є подібні? І так, і ні. Мож тото поділити.

По перше, як головный редактор рішыл єм замістити статі, якы деякы річниці або описуют з інчой точкы зору, або прикликуют іх першыраз. Шак не хотіл бы єм, жебы кажде дальше выданя вертало до выданя сперед десятьох ци двадцетьох років і в даякій мірі іщы раз прикликало нам тото само. Часом вартат лем взяти до рук «Лемківскій Річник» («Лемківскій Календар»), якій выдали сме попередньо, а ворота істориі одкрыют ся перед нами наново. По другє, в тогорічным выданю нашли ся статі, якы гейбы нияк не сут в тым річницьовым напрямі. Значыт – описуют шыроко пониману культуру. Прикликуют факты і особы, о котрых – здає ся – невельо знаме.

І так «Лемківскій Річник» 2021 отверат нам наукова статя Петра Козміньского. Ци наукова лем за техніком писаня? Ніт – дополнити мушу, же є то схоснуваня ліценциятской працы. Петро Козміньскій то бывшый студент нашой лемківской філолоґіі. Працу, яка вписує ся в 110. річницю од выданя першого номеру часопису «Лемко» написал під оком др габ. Олены Дуць-Файфер і оборонил єй на Педаґоґічным Університеті в Кракові.

Дальше найдете дописы ведучого Стоваришыня Лемків, Андрия Копчы, присвячены подіям, якы близкы сут нашій орґанізациі. Андрий Копча продолжат зачаты влони спомины о істориі Лемківской Ватры на Чужыні в Михалові. Другу част публикуваного гев тексту зачынат двадцет років тому, а кінчыт в текучым році.

В 2021 р. не мож забыти на Світовый Конґрес Русинів. Не лем зато, же XVI Світовый Конґрес Русинів одбывал ся в вересни 2021 р. в нас на Лемковині (Крениця), але тіж зато, же выполнило ся уж тридцет років од його заснованя. Прото тіж Андрий Копча в деталях припоминат нам даты одбываня ся поєдных засідань і особовы склады выконавчого орґану – Світовой Рады Русинів. Ґу темі помістили сме выставу авторства Петра Трохановского, котра дозвалят нам з зацікавліньом перейти через вшыткы три декады Світового Конґресу Русинів, тым більше, же видиме вельо непубликуваных до той поры фотоґрафій.

В дальшій части годны сме познати ближе нашу богату культуру. Отже Анна Кырпан, яка репрезентує поколіня діти выселенців на радяньску Украіну, переслідила історию лемківского різбярства. Фурт мам одчутя, же як раз том обшырю народной культуры не барз ся цікавиме. А шкода, бо наша дідовизна є в тым вымірі высоко цінена і має свій вынятковый, выпрацуваный з поколіня на поколіня, неповторный мистецкій характер.

Історию як все на першы части розберат нам Даміян Новак. Тым разом в своій польскоязычній статі описал діі памятковой грекокатолицкой церкви в Чарній бл. Устя Руского (то тото село, де одбыла ся в 1983 р. І Лемківска Ватра). Перенесе нас до початків парохіі, через будову храму по час выселінь і актуального хоснуваня церкви прибывшыма до села осадниками.

Не забыли сме і на люди – тых, што сут барз добрі знаны, а і тых, што іх, здає ся, першый раз познаєме ближе. Як раз Ярослав Трохановскій, котрого вшыткы менуєме як нашого Маестро, в своій статі припомнул нам особу, про котру гейбы нихто не знат. Дознаєме ся дашто з жытя єдного з давных лемківскых народных гудаків – Прокопа Сливы, найбільшого лемківского гудака в роках 1921-1947.

Редактор выданя, Севериян Косовскій, припоминат на 130. річницю од народжыня єдного з найвыдатнійшых представників довоєнной лемківской інтеліґенциі. Хоц Теофіля Куриллу повинны сме тямити, то фурт в його біоґрафіі не вшытко остало досліджене.

Послідньом статьом, котру так само приправил редактор выданя, є оповіданя о особі, котра была присутна при одбываню ся найвaжнійшых лемківскых подій 80. років. То принагідна доповід до ювілею Стефаніі Трохановской, видатной лемківской поетесы і долголітнього орґанізацийного кєрівника ансамблю Лемковина, а приватні жены основателя того найславнійшого лемківского колективу, Маестра Ярослава Трохановского.

Желам приємных хвиль, кєд лем возмете в рукы «Лемківскій Річник» 2021 р.

Севериян Косовскій